Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

четвер, 28 лютого 2013 р.

Знаєш, хто тебе любить?


Молитва більша від наполегливих слів

Коли наш батько помер, то мама за деякий час одружилася з іншим чоловіком і не мали церковного шлюбу. Ми довго вмовляли її взяти церковний шлюб, але без результату. Вона ніби і погоджувалася з нами, але шлюбу не брала. Наші слова не допомогли, але добрий Господь дав нам інший засіб, щоб змінити, навернути маму... Минулого року в нас утворилася молитовна група, а в січні місяці ми спільно молилися за наші родини. В наших молитвах з дружиною ми найбільше просили за навернення мами. Оскільки, мама не живе в нашому місти то ми її побачили аж в кінці місяця. Радості нашій не було меж, коли ми почули від мами новину: “Ми вирішили взяти шлюб у церкві”.

середу, 27 лютого 2013 р.

Державні екзамени

Я навчаюся у м. Дрогобичі заочно – у педагогічному університеті ім І. Франка. Ми мали здавати держані екзамени на звання бакалавра. За успішну їх здачу нас примушували платити великі суми, я таких грошей не мала, тому відмовилася платити – вирішила, що на все Божа воля. Думаю собі, буду молитися і ходити до Святого Причастя, а Ісус буде зі мною, тому чого маю боятись!
Перший іспит мав бути з машинознавства, але ми були шоковані, коли в день нашого приїзду до університету нам змінили екзамен – поставили екзамен з іншого предмету. До цього екзамену я вдома мала запитання і майже всі відповіді, а тут у Дрогобичі – нічого, це і було причиною ревнішої молитви і більшою довір’я до Бога.

вівторок, 26 лютого 2013 р.

Господи – у Тебе слова життя вічного

Мій чоловік любив випивати. Через це втратив дві роботи. Два роки перебував у дома як безробітний. Він лікувався в наркодиспансері від алкоголізму, два рази кодувався. Третій раз вже не дозволили через стан здоров’я. Перебував постійно на таблетках, але все одно зриви тривали щораз частіше, а виводити його з цього стану ставало щораз важче. Які тільки методи не перепробували: уколи, капальниці... Не було вже сили..., чоловік втрачав усе. Всі роки я молилася сама, деколи долучалися і інші. Здавалося, що це вже ніколи не закінчиться.

В тому часі я побувала на духовних реколекціях у монастирі. Повернувшись, я побачила відчинену хату і п’яного чоловіка. Я розповіла йому про реколекції і про те, як Господь нас любить.

понеділок, 25 лютого 2013 р.

Рак відступив

У мене була страшна хвороба – меланома (рак шкіри). У Львівській онкологічній лікарні це злоякісне новоутворення на скроні випекли. Призначили 13 процедур рентгенотерапії. Ранка загоювалася дуже довго, врешті затягнулася.
Здавалося, що біда минула. Але досить швидко я переконався – радіти рано. Пігментна пляма, яка була поблизу випеченого місця, почала інтенсивно чорніти і вкриватися твердою роговицею. Збільшилася у розмірі. Львівські лікарі радили знову випікати і то чим швидше. Однак я завагався. Звернувся за допомогою до народної медицини. Не допомогло, навпаки, хвороба ще більше прогресувала.

неділю, 17 лютого 2013 р.

Чуда стаються

Християнська спільнота “Діти Марії”, на прохання учасниці цієї спільноти – дівчинки Оленки, щиро молилися за її хвору на серце маму.

Мама перебувала в тяжкому стані в Львівській лікарні. Потрібна була термінова складна операція на серце, яка коштувала багато тисяч доларів. Цих грошей в родини Оленки не було, але Господь Бог вислухав щирі молитви діточок за хвору маму Оленки. Тими днями прибув до цієї лікарні один меценат і хотів зробити добру справу профінансувати одну важку операцію. Йому подали цілий ряд папок з історіями хвороби і він вибрав тільки одну, не знаючи ні цієї людини, ні її сім’ї. Вибір впав на маму Оленки. 

середу, 13 лютого 2013 р.

Молитва сокрушила серце

Я хочу розповісти, яке сталося чудо в моїй родині. Чотири роки тому мати мого чоловіка захворіла на важку хворобу – рак молочної залози. Ця жінка не ходила до Церкви, не сповідалась і не жила у шлюбі з чоловіком. Моя родина багато молилася за її оздоровлення і навернення, постили, жертвували Служби Божі. При кожній зустрічі з нею я старалася намовити її піти до Св. Сповіді, підсувала їй духовну літературу, але вона вважала, що ще не вмирає. Тоді я попросила ревнителя (керівника) молитовної групи, щоб молилися в моєму наміренні. За три дні після початку молитви, моя свекруха подзвонила і попросила привести їй священика.

Вона посповідалась і взяла церковний шлюб.

Чи є «день закоханих» християнським святом?



Упродовж останніх років популяризується в Україні нове «свято» - день св. Валентина, пропаговане Заходом, як день «закоханих». Але чи має це свято якийсь зв’язок з християнством? Щоб знайти відповідь зробімо крок до історії Церкви. У календарі Східної Церкви (Православної і Греко-Католицької) маємо трьох святих з іменем Валентин: мученик Валентин (228 р.), якого згадуємо 7 травня; свщмч. Валентина (269 р.) – 19 липня; свщмч. Валентина, єпископа (273 р.), вшановуємо 12 серпня. Тож, як бачимо, 14 лютого Східна Церква не вшановує жодного із святих з іменем Валентин. Західна Церква у цей день святкує пам'ять святого Валентина, єпископа мученика з Терні (Італія). Але його історія є спотворена різними легендами.

вівторок, 12 лютого 2013 р.

Молода мама: "Ісус дарував мені нове серце"


У процесі виховання дітей, під впливом різних негараздів та проблем я стала дуже дратівливою та нервовою. Мене дратувало все: порозкидані забавки дітей, непоскладані речі, їхній непослух, голосні ігри та інше. Я кричала, нарікала на свою “нещасну долю” та мої загублені молоді роки, які я присвятила дітям. Коли “буря” у моєму серці проходила, наставав жаль за необдумані і нестримані слова. Щоразу твердо обіцяла собі: “Завтра все буде інакше”. Приходило “завтра” і все було по-старому.

Я зрозуміла дві речі – так тривати дальше не може, це травмує моїх дітей і своїми силами я нічого не добюся.

четвер, 7 лютого 2013 р.

Закінчуємо день спільною молитвою

Я хотів би сказати свідоцтво про силу спільної молитви в нашій сім’ї. Ми молимося “Святу Годину” (молитва родини) від 2000 до 2100 год. вже майже три роки. Найважчим самовідреченням для моїх батьків було: виключити в той час телевізор. Колись телевізор був центром нашої сім’ї, після нього створювалася денна програма, йому ми (несвідомо) служили тим, що пристосовували час обіду, вечері, і навіть відвідування гостей – програмі телебачення. Ще гірше було те, коли нам провели сателітне (кабельне) телебачення. Продовжився час сидіння перед телевізором до пізної ночі... Практично не існувала молитва в сім’ї. Хоч ми всі і часто – не лише в неділю, ходили до церкви, взагалі собі не усвідомлювали, що можна молитися вдома і то разом! Постійно ми критикували, всіх і все – від сусідів аж до політиків...

Все радикально змінилося, коли ми серйозно поставилися до заклику молитися “Святу Годину”. Замість критики ми почали молитися за тих, хто є довкола нас. Батьки, само-собою, на роботі попадали до комічних, навіть і неприємних ситуацій:

середу, 6 лютого 2013 р.

Молитва віри


Моя рідна сестра має 6 дітей. Вона належить до молитовної групи і є в “Молитовній сторожі”. Недавно в неї появилася якась дивна хвороба: раптово почали опухати і свербіти руки. З цим вона звернулася до лікаря, який їй сказав, що це алергія, яка дуже довго лікується і що їй не можна намочувати руки у воді. Сестра не могла собі уявити, як при 6-ти дітях і господарці виконати таку вказівку лікаря. Ввечері, коли вона повернулася від лікаря, вся родина почала молитися у “Святій Годині” вервицю за оздоровлення від цієї алергії. Цілу ніч вона не могла спати, руки дуже напухли і свербіли, почали утворюватися пухирці, які тріскали із них витікала водичка. На другий день я зі своєю приятелькою її відвідала. Ми налякалися, коли побачили її руки.

Повернувшись від неї додому, ми розповіли цю проблему в нашій молитовній групі і всі разом помолилися за неї в такий спосіб: 15 хвилин просили – “Небесний Отче, в Ім’я Ісуса Христа, нашого Господа і Бога, Тебе просимо за Надію”,

"Молитовні сторожі" в Україні 10 років

Що таке Молитовна сторожа? Молитовна сторожа – це молитовна група віруючих християн, які моляться в одному конкретному наміренні. Молитва триває цілодобово. Яким чином? Кожен член молитовної спільноти має свою конкретну годину, яку називаємо молитовною сторожею або годиною. В основу цієї назви було взято цитату з Святого Писання: «На твоїх мурах о Єрусалиме, я сторожу поставлю. Ні вдень, ані в ночі ніколи не замовкне. Ви, що пригадуєте все Господеві, нема для вас спочинку. Не давайте Йому спокою, аж поки не відновить Єрусалиму, поки не зробить його на землі славним! »(Іс. 62, 6-7).