Я знайшов Христа

Із раннього дитинства я займався спортом, але в 14 – ти річному віці по стану здоров’я перестав. Почав шукати себе: захоплювався рок-музикою, що й спровокувало до нечистого життя. Почав курити сигарети, спробував “план”(конопля), мав нечисті відносини з дівчатами. Вже у 9 класі перейшов на важкий наркотик на опіумній основі. Це переросло у залежність, яка повністю зробила мене рабом. Був обманений дияволом настільки, що вважав інших людей  нещасливими, бо вони не знають в дійсності, що таке наркотик. Але пізніше я побачив реальність : я є повністю пов'язаний, поганий стан здоров’я. Вже наркотик радості не приносив, а потрібен тільки для підтримання існування. Це стан важкої депресії, безвихіддя.

Чи є «день закоханих» християнським святом?

Упродовж останніх років в Україні популяризується нове «свято» - день св. Валентина, пропаговане Заходом, як день «закоханих». Але чи має це свято якийсь зв’язок з християнством? У календарі Східної Церкви 14 лютого немає і згадки про святого на ім’я Валентин. Що ж тоді «святкуємо» 14 лютого? Саме цього дня язичники святкували поганський празник розпусного бога Пана, що супроводжувався грішними забавами і масовими оргіями, а тому Папа Римський ще 496 року заборонив подібні «святкування».

Не називай гріх любов'ю:

«На день Валентина я «купив» дівчину за квітку…» (Руслан 19 р.). «Моя кохана в цей «пам’ятний» день подарувала мені… СНІД.» (Ігор 22 р.)

Свідчення циганки про своє навернення та визволення з окультизму

«Нехай живе Христос Цар!» – останні слова мученика

У 1920-х роках у Мексиці безбожна соціал-комуністична влада жорстоко переслідувала католиків. Їх в’язнили та розстрілювали. 1927 року сиділа у тюрмі мексиканської столиці група католиків, разом із своїм невтомним апостолом, о. Михайлом Про. Ув’язнили їх усіх за те, що не зважали на гострі, безбожницькі декрети влади, вели католицьку місію. Без судового рішення вирішили вбити найревніших синів Католицької Церкви. Дня 23 листопада близько 8 години ранку, кілька старшин стали на порозі тюремної камери, де перебували християни. Назвали прізвище - Про Михайло. Отець Михайло, призвичаєний до частих допитів зараз вийшов. Йому наказали повернутись в камеру і одягнутись. Тоді о. Про зрозумів, що підходить остання година. Перед відходом  попрощався із своїм братом Гумбертом. Було це останнє їхнє прощання перед смертю.