Що відбудеться, коли людина помре?

Коли людина помре, тіло залишиться лежати там, де є, або його відвезуть в морг. Але в той момент, коли людина помре, відбувається особистий суд. І це чекає кожного з нас. Ми зустрінемося лицем в лице з Христом. В один момент перед нами буде показане все наше життя, всі наші вчинки, слова, думки (добрі і злі), як каже Боже слово: «Немає нічого таємного, що не стало б явним». А тоді буде вирішено, що з нами буде: або будемо навіки засуджені у пеклі, або підемо в чистилище, або підемо до неба. Отож, є тільки три можливості.

Жодний прояв живої віри не є даремним

Ми повинні якомога більше перебувати в Божій присутності, щоб бути у Божій волі, і вирішувати, говорити та діяти не від себе, а від Бога. Це перебування і ходіння у Бозі передумовлено нашою практичною вірою. Ми повинні дійсно ходити у вірі, як Авраам, і знову й знову оживляти свою віру, не дивлячись на різні випробування. Тому жоден прояв живої віри не є даремним і не залишиться без відповіді.

Візія відродження християнства в Україні - через священичі родини

Було би добре, щоб священики вирішили давати Богу і своїй душі неповні два дні на тиждень і проводити час на молитвах і над Божим словом. Тоді настало б духовне воскресіння всієї України. 

Cвященик має свою сім’ю. Було б достатньо, якщо б неповні 2 дні ці одружені священики прожили в спільноті на молитвах. Тоді за деякий час могли б в братній спільноті вирішувати питання взаємної єдності на основі того, що почнуть усвідомлювати спершу зовнішні гріхи, якими відштовхують і відганяють віруючих: чи це грошолюбство, чи властолюбство і священича гордість, чи те, що мають невихованих дітей, які дають згіршення… Тоді прийшли б до висновку: «Так, відтепер ми перестанемо бути шизофреніками, інакше проповідувати, а інакше жити, наша сім’я дійсно буде прикладом, живим Євангелієм для цілої парафії.»