Боже визволення від страху

Коли я була малою, то дивилася фантастичні фільми та фільми жахів. Це було мені звичайно на шкоду, але я цього ще не розуміла. І через це прийшов страх – я боялася сама залишатися ввечері вдома. Коли були батьки – то все було добре і спокійно на серці, але якщо вони десь поїхали і мене залишили одну, то я не знаходила собі місця… Трапилося навіть таке, що одного разу, коли мене знову батьки залишили вдома одну, я пішла до кухні, взяла два кухонні ножі і заховала їх під ліжко. Мене весь час мучив страх, що хтось нападе на нашу квартиру, що прийдуть злодії і щось нам заподіють…

Покликання чоловіка і жінки у християнській родині

Чоловік і жінка, мають у сім’ї своє незамінне місце та служіння і від того, наскільки кожен з них виконує те, до чого призначений, залежить здоровий розвиток родини і цілого суспільства. Цей порядок, який забезпечує любов, вірність, чесність та мир у подружжі, є встановлений самим Богом.

Чоловік покликаний бути головою родини. Це означає, що він зобов’язаний взяти відповідальність за членів родини і тут йдеться не тільки про матеріальне забезпечення, але і про духовну відповідальність. Він повинен виконувати також служіння духовного священика у сім’ї, тобто, відповідати за моральне та християнське виховання дітей, бути їм прикладом віри і життя. Тому, як голова родини, він мусить шукати рішення і правильно розрізняти існуючі сучасні небезпеки, які загрожують його сім’ї. Батько покликаний виховувати у дітях: розум, характер і сумління.

Чому маю молитися?

Молитва – це живе спілкування людини з Богом. Через молитву віруюча людина отримує найнеобхідніші дари і ласки від свого Творця, які потрібні для її спасіння і для спасіння її ближніх. Заповідь: «Люби Господа Бога твого всім серцем…, і люби ближнього, як себе самого» - ставить певну вимогу, певний обов’язок перед віруючою людиною і тим обов’язком в першу чергу є молитва. Молитва для віруючого є Заповіддю самого Спасителя, який закликав нас молитися, щоб не ввійти у спокусу. Без правдивої молитви людина не вистоїть проти спокус цього світу. Сам Ісус є для нас в цьому прикладом. Він постійно молився до отця за нас і за наше спасіння. Молитва – це не тільки засіб, але й щоденний обов’язок кожного віруючого християнина.   

Стефан Г, музикант

Молитва заблуканої вівці

Господи Боже мій! Я заблукана вівця з Твоєї отари. Немає таких слів аби виразити мою гріховність. Боже, в ім'я Твоє, спаси мене.

Горе мені, бо постійно грішу і відкладаю покаяння на майбутнє, не знаючи, що принесе мені день прийдешній. Горе мені, бо ясно розумію в чому добро і добровільно творю зло. Чув я про смерть, а живу як безсмертний. Багато обіцяю, а мало виконую, бо потрібні плоди, а не листя, потрібні діла, а не слова.

Господи, просвіти затемнений розум мій, зігрій холодне серце моє, зішли на мене духа покаяння за мої гріхи, визволи мене від пітьми кромішньої, від плачу і скреготу зубів. Отче Небесний, не залиш мене й укріпи мене немічного. Амінь.

Чому віруюча людина має бути людиною молитви?

Для кожного християнина головною метою життя є спасіння своєї душі. Він розуміє швидкоплинність і марність життя, матеріальних благ і прагне навіки з’єднатися та перебувати з Богом у Його Царстві. Середником, засобом для досягнення цієї мети є молитва. Ми повинні собі усвідомлювати, що без Бога ми нічого (доброго) не можемо робити. Самоспасіння є неможливим. Ісус говорив до апостолів в Оливному городі: «Моліться і чувайте, щоб не ввійти у спокусу», а  апостоли спали. Які ж були наслідки: коли прийшло випробування, коли схопили Ісуса, вони всі втекли. Апостоли не молилися, тому не мали сили опертися духу страху.

"Мир вам" - говорить Ісус

Коли воскреслий Ісус з’явився апостолам, тричі промовив до них слова «Мир вам!». В якій ситуації Ісус це говорить? В Євангелії написано: «А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – входить Ісус, став посередині та й каже їм: „Мир вам!”» (Ів 20,19). Далі в Євангелії сказано: «Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: „Мир вам!”» (вірші 20-21). Потім втретє знову їм з’явився через тиждень, в неділю, коли з ними був і Тома: «По вісьмох днях знову були вдома його учні, а з ними і Тома. І входить Ісус, а двері були замкнені, стає посередині та й каже: „Мир вам!”» (вірш 26).

Христос Воскрес!

Сьогодні переживаємо таїнство Христового воскресіння. Пасха нам пригадує, що Ісус є воскреслий - живий. Сила його воскресіння, яка визволяє, дає правдиву свободу та перемінює людське серце діє і сьогодні у душах тих людей, які увірували в нього та живуть згідно його Слова.

В чому суть пасхальної радості? Її суть у тому, що Ісус своєю смертю і воскресінням переміг смерть, гріх і диявола, який тримав людей у тенетах брехні та ідолопоклонства. Ісус відкрив немов коридор для духовного воскресіння та визволення народів. Цю місію спасіння Христа воскреслого несли апостоли до усіх народів. Кожна людина отримала шанс через віру в Ісуса прийняти перемогу та правдиву свободу, яка є тільки у Христі. Свобода - це бути вільним від гріха. Свобода - це сила перемагати зло - гріх, який зроджується в нас (стара людина) та на зовні нас (спокуси диявола і світ). Цю силу дарує Ісус! Тому з Ним ми можемо жити новим життям!