Мені звати Олег, мені 17 років і я не палю. Коли розмовляв з хлопцями, які ведуть поганий спосіб життя вбиваючи себе алкоголем, сигаретами і наркотиками, то свідчив їм, що ніколи не вживав тютюну і алкоголю, будучи свідомим, що цим я приношу зло собі та іншим. Для них це було приголомшенням - «якийсь дивний хлопець».
В житті мого брата, який поневолений наркотиками, алкоголем, а особливо тютюнопалінням, не бачу ніякого щастя. Він сам говорить про те, що не є щасливим і не бачить ні в чому сенсу, а лише відчуває постійне незадоволення і смуток. А тепер йому дуже важко звільнитися з цього всього, бо вже став рабом гріха. А в гріху щастя немає, бо гріх – це смерть і страждання.