Історія
Підкова – один з найпоширеніших символів благополуччя, талісманів на удачу. Підкову в Україні називають оберегом. Але не тому, що вона «береже» кінські копита. На дорозі підкову побачиш нечасто, тому така знахідка для убогих селян була прикметою швидкого щастя і достатку. До того ж, у давні часи кінь був найбільшою господарською цінністю.
В багатьох країнах Європи чарівну силу підкови приписують «зв’язкам» з богами, адже за формою вона нагадує місяць.
Знайдену чи куплену підкову люди забобонно вішають у машинах, над дверима, щоб завадити нечистій силі пробратися у дім, начебто чорти бояться залізних речей. Підкова одночасно вважається і предметом, що відлякує злих духів, і символом фортуни – одночасно виконує дві функції. Тому якщо використовувати підкову для захисту від злих духів, то треба вішати «рогами» вниз, а якщо для добробуту і благополуччя в домі, то «рогами» вгору, щоб «чаша щастя» була повного. Ось таке язичницьке безглуздя шириться ще в Україні, в тому числі і між християнами.
ЧИ ВІРЯТЬ ХРИСТИЯНИ ТАЛІСМАНАМ?
Віра в обереги – прояв магічного світогляду. Колись неживим предметам – фетишам наші предки приписували надприродні властивості. До них зверталися, щоб досягти якихось земних благ. Християнин – це людина, котра не просто вірить в Бога, але й прагне довірити Йому своє життя. Суть християнського покликання – уповати на Бога не тільки в миті благополуччя, успіху, здоров’я, але й в періоди випробувань, страждань, бід: «Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?» (Йов 2, 10). А коли в пошуку виходу зі складної ситуації людина вдається до різних магічних засобів: ворожби, амулетів, талісманів, оберегів, то в такий спосіб вона відступає від свого Бога, зраджує Його. Тому хай не стане на заваді довірливим стосункам з добрим Богом ця «невинна» підкова, яку так полюбляють у нас вішати на стіни!
Щастя тут на землі, а потім після смерті принесе тільки і тільки віра в Ісуса Христа, особисте відношення до Нього. Коли людина визнає свої гріхи перед Господом Ісусом, прийме прощення своїх гріхів і віддасть до Його рук себе, своє життя та дорогих їй людей. Тоді сам Христос дасть людині справжній мир, спокій, щастя до серця та в її сім’ю, а також потурбується їхніми матеріальними потребами, як батьки турбуються своїми дітьми, своєю Кров’ю та опікою охоронить їх від усього зла.
