- Існування
Бога можна пізнати розумом через дослідження творіння.
«Тому що те, що можна відати про
Бога , їм явне, бо Бог їм об’явив; не видиме ж його, після створення світу,
роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема
їм оправдання». (Рм. 1,19 -20).
«Справді дурні з природи всі ті люди,
які не пізнали Бога, які через видимі блага не здолали пізнати Сущого і,
розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра,- лише вогонь, або вітер,
або пливке повітря, або зоряне склепіння, або бистру воду, або світила небесні
вважали за богів, правителів світу. А якщо красою їхньою захоплені, вони взяли
їх за богів, то нехай знають, скільки їхній Володар кращий, бо сам Творець
краси творив їх. Якщо ж сила та потуга здивувала їх, нехай
з того збагнуть,наскільки могутніший той, який витворив їх. Бо з величі та краси
створінь через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх. Однак вони лиш на
легкий заслуговували докір: можливо бо, що вони блудять, шукаючи Бога й бажаючи
Його знайти; бо, живучи посеред його
творів, досліджують їх пильно і стають полоненими їхнього вигляду, бо ж те, що
вони бачать, - гарне.
Але й вони не є виправдані, бо якщо вони змогли стільки
знати, щоб спромогтися досліджувати світ, то чому раніше не знайшли Володаря
його? Нещасні вони, бо їхні сподівання – в мертвих речах: богами назвали діла
рук людських, мистецькі твори з золота й срібла, постаті тварин або нікчемний
камінь, - давньої руки роботу» (Мудр. 13,1-10).- Причина ідолопоклонства?
«Думка виробляти бовванів була
початком блудування, а їх винахід – зіпсуттям життя. Спочатку не було їх, ані й
не буде повіки. Через людське пустодумство
ввійшли вони в світ, тому й призначений їм незабаром кінець» (Мудр. 14,12-14).
«Почитання ж кумирів безіменних –
початок, причина й кінець усьому лиху» (Мудр. 14,27).
«Бо гнів Божий відкривається з неба
на всяку безбожність і не справедливість людей, які правду спиняють
несправедливістю. (…) Бо пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували,
але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.
Заявляючи, що вони, мудрі, стали дурними і проміняли славу нетлінного Бога на
подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів» (Рм. 1:18,21-23)
.
- Бог називає поганські релігії ідолопоклонством
«Не робіть собі кумирів, ні тесаних
ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде в вашій
землі, щоб перед ними падати ниць; бо я Господь, Бог ваш» (Лев.26,1) .
«Бо всі боги поган – кумири, Господь
же створив небо» (Пс. 96,5) .
« Ні! А лиш те, що погани, коли
щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я не хочу, щоб ви були
спільниками бісів. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете
бути учасниками столу столу Господнього і столу бісівського. Чи ж будемо ми
гнівити Господа? Чи ми міцніші від Нього?» (1Кор. 10,20-22).
«Чи ж не
знаєте, що неправедні Царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані
розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані
мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – Царства Божого не успадкують» (1Кор.
6,9-10).
«Не
спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з
беззаконням? Що спільного між світлом і темрявою? Яка згода між Христом і Веліялом?
Яка участь вірного з невірним? Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо
храм Бога Живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (по серед них)
буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом. Тож вийдіть з –
поміж них і відлучіться, - каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і Я вас
прийму. Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками, каже Господь
Вседержитель» (2Кор. 6,14-18).
- Дорога до Отця є через Сина
Ісус сказав: «Я – дорога, правда, і
життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ів. 14,6).
«Хто вірує в Сина – живе життям
вічним. Хто не вірує в Сина, той життя не побачить, - гнів же Божий над таким
перебуває» (Ів. 3,36).
«Хто має Сина, той життя має; хто ж
Сина Божого не має, той життя не має» (1Ів. 5:12).
- Ісус прийшов до всіх грішників
«І нема ні в кому іншому спасіння,
бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Дії
4,12).
«Це добре й приємне в очах нашого
Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди.
Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус»
(1Тим. 2,3-6).
«Син бо Чоловічий прийшов шукати і
спасти те, що загинуло» (Лк 19,10).
- Пересторога перед лжемесіями і фальшивими пророками
«Тоді Ісус почав до них промовляти:
«Вважайте, щоб ніхто не обманув вас. Багато бо прийде під моїм ім’ям, і вам
казатимуть: Це я,- і багатьох зведуть» (Мр. 13,5-6).
«Хто не правдомовець, як не той, хто
перечить, що Ісус є Христос? Він – антихрист, що відрікається Отця і Сина.
Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина має і Отця»
(1Ів. 2,22 -23).
«Любі, не кожному духові вірте, а
випробовуйте духів, чи вони від Бога, - багато бо лжепророків прийшло на світ» (1Ів.4,1).
«Багато бо спокусників поширилось у
світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і
антихрист» (2 Ів.7).
«Пам’ятайте про наставників ваших,
які звіщали вам Слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя,
наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні - той самий на віки. Не
піддавайтеся різним та чужим наукам: воно бо добре укріпити серце благодаттю,
не стравами, які не принесли ніякої користі тим, що віддалися їм» (Євр. 13,7-9).
