Християнська надія спрямована на Бога: на Його обітниці та допомогу. У Бозі християнин знаходить внутрішній спокій душі та впевненість, що Він, як люблячий Отець, безперестанно турбується про його життя. Бог не осоромить і не розчарує тих, хто на Нього покладає свою надію! Апостол Павло підбадьорює, що Ісус Христос є наша надія (пор. 1 Тим. 1,1).
Християнська надія випливає з чесноти віри: ми надіємося отримати від Бога те, що приймаємо тепер через віру. Наприклад: воскресіння тіл, вислухані молитви, Божі обітниці про Боже Царство, другий прихід Ісуса Христа та суд над усім людством тощо. Тому апостол Павло каже: «Дотримуймося непохитно визнання надії, - бо той, хто обіцяв, вірний» (Євр. 10, 23).
Чеснота надії опирається на доброту, всемогутність та вірність Бога. Таке глибоке уповання на Господа є коренем надії, і чим сильніший той корінь, тим сильніша й надія. Праведному Симеонові Господь Бог обіцяв, що перш ніж він помре, то побачить ще обіцяного Месію - Ісуса. І старець сердечно тужив за тією хвилиною, бо був переконаний у тому, що Бог дотримає даного слова (пор. Лк. 2, 25-32). На прикладі кровоточивої жінки, що торкнулася краю одежі Ісуса Христа, коли Він входив до дому Яїра, бачимо велику надію на Божу всемогутність та милосердя (Мт. 9, 22).