Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

четвер, 5 березня 2020 р.

Гріхи проти гідності подружжя

Шоста і дев'ята заповіді стоять на сторожі подружньої любові та вірності. Бог забороняє усі вчинки, слова і бажання, які руйнують подружні відносини. Розглянемо основні з них: 

Перелюб

Це розпусні вчинки чоловіка і жінки, які є в законному подружжі. Іншими словами це є гріх подружньої зради. Він глибоко ранить відношення між чоловіком і жінкою, але не є причиною розірвання подружніх обітниць. Християни мають навчитися прощати. Перелюб може бути і внутрішнім гріхом (таємним): бажання чужого чоловіка чи жінки, нечисті думки, переглядання порнографії тощо. Св. Письмо засуджує гріх перелюбу. 

Розбещеність

Розбещеність - це невпорядкована пожадливість або непомірковане задоволення інтимної насолоди. Це трапляється тоді, коли в подружжі чоловік і жінка шукають лише своє задоволення відокремлюючи інтимні відносини від дітородження.
Розбещеність проявляється як форма сексуальної невпорядкованості та егоїстичних бажань (наприклад, оральний секс тощо). За невпорядкованою розбещеністю криється дух блуду. Цей порок негативно відбивається на здоров'ї і розумових спосібностях грішника, його тілесних силах та душевних настроях. У розбещених притупляється пам'ять, втрачається спокій та потяг до інтелектуальної праці, проявляється велика слабодухість. Людський організм не зносить ніколи надужиття розпусти. Відомий лікар Сурблет заявив: "Такі огидні надужиття ломлять сили і темперамент, і є причиною різних жахливих недуг". 

Сексуальна розбещеність пропагується молоді в дошлюбних відносинах. Її можна назвати розпустою, тобто статеві відносини між хлопцем і дівчиною, або між вільними чоловіком і жінкою. Це є гріх, що суперечить людській сексуальності, яка природньо скерована на добро подружжя та до народження і виховання дітей. 

Розлучення

Християнське подружжя є нерозривне. Його не може розірвати жодна людська інституція, ані Церква. Лише смерть може їх розлучити. Сам Ісус говорить про це в Євангелії Мт. 19,7-9, скасовуючи потурання, яке проникло в Старий Завіт, словами: "спочатку ж не було так". 

Відокремлення (сепарація) чоловіка і жінки із збереженням їх шлюбного зв'язку може вважатися законним у певних випадках, передбачених Церквою (напр., загроза для життя жінки або дітей). 

Якщо цивільне розлучення є єдиним способом, що забезпечує захист дітей і майнових прав, то його можна толерувати і не вважати моральною провиною. 

Читати більше про:
Розлучення є великим злочином проти подружжя. Воно домагається розірвати угоду, добровільно укладену подружньою парою, щоб жити разом аж до смерті. Розлучення залишає свій аморальний характер на дітях. Часто вони найбільше травмовані розлученням батьків, які їх стараються перетягнути кожен на свою сторону. Також розлучення є шкідливе своєю заразливістю для цілого суспільства. Воно призводить до справжнього соціального лиха. 

Обмеження дітородження

В природу християнського подружжя входить прийняття повної правди про людську сексуальність. Християнське навчання оцінює людську сексуальність як Божий дар, який є з'єднаний з відповідальним батьківством. Подружній акт має два виміри: поєднання і прокреацію. Розділення цих двох вимірів означає порушення основ істини людської статевості. 

Сьогодні домінує псевдокультура, яка пропагує антисімейні та антихристиянські цінності. Багато молодих сімей, стали її жертвами, і не хочуть мати дітей. Вони не вміють належно оцінити народження дітей та дар батьківства, вважаючи дітей непосильним тягарем та перешкодою для кар'єри. Такі особи часто зловживають природній акт життєвої людської інтимності, шукаючи лише насичення своєї пожадливості, чим уподібнюються до тварин. Прихильники таких поглядів твердять, що подруги повинні старанно уникати народження дітей, але вже не за посередництвом взаємної стриманості чи природного регулювання народжуваності, але за посередництвом контрацептивних засобів (протизаплідних і абортивних) та стерилізації. А це є злочином проти Бога і проти самої людської природи. 

Сьогодні такі засоби є широко пропаговані лікарями, міжнародними організаціями (ВООЗ) і фондами. 

Контрацепції. Під цим терміном розуміється будь-які дії, які мають за мету запобігти зачаттю, тобто зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда під час статевого акту. Контрацепцію можуть застосовувати чоловіки і жінки. Їх ділять на механічні (презервативи, діафрагми, переривання статевого акту), гормональні (контрацептивні таблетки) та абортивні (внутрішньо-матковий засіб "спіраль", таблетка "наступного дня", абортивна таблетка RU-486, абортивні ін'єкції). 

Стерилізація - це тимчасове або постійне позбавлення прокреаційної спроможності, яке здійснюють через добровільне або примусове хірургічне втручання. Не треба плутати її з природною неплідністю, яка є вродженою або набутою патологією. Види стерилізації: карна (застосовують щодо в'язнів, які скоїли тяжкі злочини на сексуальному грунті), євгенічна (застосовують індивідуально або планово для очищення раси і уникнення патологій та спадкових хвороб), контрацептивна (виконують добровільно або примусово, щоб уникнути потомства і контролювати народжуваність) і терапевтична (лікувальна) (виконують у таких випадках, коли потрібно безпосередньо видалити пухлину або хворий орган, вторинним наслідком чого може бути стерилізація /"дія з подвійним наслідком"/). Це єдиний дозволений випадок заради оздоровлення цілого організму. Усі інші типи стерилізації є недопустимі, окрім лікувального. 

Аборт (лат. "aborior" означає "померти до народження") - це знищення життя людського ембріона до його народження. Аборт може бути мимовільним (викидень) або штучний (хірургічний і фармакологічний).