Поради як зберегти цнотливість

Св. Франциск Сальський (1567-1622)

«Будь особливо обережна, відвертайся від усіх доріг на яких ти можеш зустріти легкодумність та розпущеність. Вони починаються з малого, діють непомітно, і приводять до великого нещастя. Легше уникнути їх, ніж від них визволитися. Тіла юдей подібні до стаканів, яких не можна нести разом, оскільки вони розіб’ються один об одного, або до фруктів, які потребують відповідні упаковки, бо інакше вони можуть пом’яти та зіпсувати один другого. Навіть вода не при будь-яких умовах зберігає свою свіжість. Свіжа та ніжна квітка цнотливості псується і в’яне навіть від жартівливого чи легкодумного поводження, а нечисте дотикання може його знищити. Цнотливість походить від серця, але його матерією є тіло людини, тому всі зовнішні чуття і всі сердечні бажання можуть її нарушити: нечистота погляду, слуху, мови, дотику може її нарушити, коли серце починає кокетувати з ними та знаходить задоволення в таких речах про які ап. Павло говорить, що вони «» щоб і не згадувалися між вами, як це й личить святим» (Еф. 5:3). Бджоли уникають всього, що має поганий запах. Так і християнська душа мусить клопотатися про чистоту рук, очей, вух і всього тіла.

Існують такі чуттєві пристрасті, які не руйнують цнотливість, але її послаблюють, роблять її безсильною і затуманюють хворого. Інші пристрасті, не тільки чуттєві, але і тілесні, тяжко ранять цнотливість та вбивають невинність душі, якій завидують ангели.

Не спілкуйся з людьми нечистими, особливо, якщо вини ще й не скромні. Такі люди із зараженими серцями гублять чистоту особи, як і своєї, так і другої статі з яким вони спілкуються. Спілкуйся з людьми чистими, благочестивими. Читай священні книги (Святе Письмо). (…) Будь завжди близько Розп’ятого Христа – духовно в розважаннях і реально і святому причасті. Коли серце твоє звертається до Господа – воно очищається від всякого бруду».

(Листи до духовної дочки «Філотея»)