Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

вівторок, 7 березня 2017 р.

"Метаноя" - зміна мислення

Що таке покаяння  – метаноя?

Суть покаяння – признати перед собою і перед Богом свій гріх, що повірив брехні, а потім прийняти від розп’ятого Ісуса прощення. Покаяння – метаноя – це зміна мислення (Мк. 1,15). Це означає засудити брехню і прийняти правду. Новий Світовий Порядок сьогодні змінює мислення, але в дусі антипокаяння. Він заперечує правду і програмує брехню. Суть покаяння – це не піст від їжі чи пиття. І фарисей сказав: «Я двічі на тиждень пощу, даю десятину з усього», – а все ж пішов із храму невиправданий (Лк. 18,10 наст.). Але митар бив себе в груди і просив: «Боже, милостивий будь мені, грішному!». Митар усвідомлював свою гріховність перед Богом і не мав сміливості навіть підняти очі вгору. Ісус каже: «Цей повернувся виправданий». Постити ми можемо в певні дні, але каятися потрібно щодня.

Метаноя (покаяння) веде до внутрішньої радості. Заміняти її важкими практиками покути – це помилка, що залякує і відраджує людей. Покаяння (метаноя) – це не скрупульозність, яка відціджує комарів, а верблюдів ковтає. Хто має на меті свою досконалість, а не правдиве відношення до Бога, той не має духа правдивого покаяння. Справжнє покаяння пов’язане з пізнанням Божої любові – з Христовим хрестом.

Умова правдивого життя – це ціложиттєва метаноя: постійна зміна мислення. Щоразу, коли людина зійде з дороги правди на дорогу брехні, треба якнайшвидше повернутися і признати перед Богом свій гріх навіть в малих речах. Гріх – це провина проти любові до Бога і ближнього. Найбільш повчальна притча в Євангелії – це історія про блудного сина. Вона стосується кожного з нас. Син після свого падіння сказав собі: «Встану та й піду до батька мого і скажу йому: “Отче, я прогрішився проти неба (Бога) й проти тебе!”» (Лк. 15,17-18). Наше життя – це упадки і підйоми. Важливо не залишатися лежати. Син сказав: «Встану!». А це мусить робити кожен з нас, коли впаде, обманений уявним добром. Метаноя – це повернення на шлях правди, на шлях до Бога. «Тим, які люблять Бога, все співдіє на добро» (і їхні упадки, і різні нещастя…) (Рим. 8,28).

Хто пробудиться з літеплого християнства до справжнього відношення до Бога, усвідомлює, що його найбільша потреба – щодня відновлювати це відношення. А це неможливо без покаяння і внутрішньої молитви.

Основні принципи взаємовідносин


Основний принцип полягає в тому, що людина не бачить себе правдиво, а ближнього автоматично звинувачує. Цей егоцентричний погляд є потенціалом взаємних конфліктів. Людина є в темряві своєї суб’єктивної напівправди. Щоб прийняти об’єктивну правду, мусить спрямувати погляд на вертикальну площину, тобто до особистого контакту з Богом. Тільки з цієї вищої перспективи почне бачити правдиво (об’єктивно) себе і ближнього. Побачить, що провиняється проти Бога набагато більше, ніж ближній провинився проти неї. А з правдивої метаної отримає силу змінювати і своє ставлення до ближнього. Це основа життєвої мудрості. Коли цю життєву мудрість мають священики, єпископи, вчителі, економісти і політики, то вони добре ведуть народ! Якщо її не мають – це нещастя!

Сучасні психології побудовані на підступному обмані позитивних понять. Літеплі християни безрезультатно вирішують свої проблеми у психологів – без метаної і без Бога.

Коли каємося, здійснюється: «Христос посеред нас». Коли не каємось, тоді здійснюється: «Дух брехні посеред нас». Після конфлікту взаємні відносини розбиті. Люди втратили єдність і між ними залишається дух образи, зранення і аж ненависті, який їх розділяє. Рішення таке: я повинен почати покаяння від себе. Мушу упокоритися перед Богом і визнати, чим я спричинив конфлікт. Тоді подумки йду до ближнього з подвійним проханням: «Прости, що я тебе принизив; прости, що я не бачив твою добру волю». Коли через покаяння людина відділиться від духа брехні (своєї правди), який її тримав, і попросить в Бога прощення свого гріха, то має силу зробити і зовнішній крок та перепросити і ближнього. Тоді дух, який після конфлікту завжди розділяє людей, відійде!

Якщо прийдуть і найважчі проблеми, цей принцип метаної дає безпечний вихід. Досвід показує, що між людьми настає ще глибша і правдивіша єдність, ніж була до конфлікту. Вони зазнають в душі мир Христа, який світ зі своїми психологами не може дати.

Ісусове золоте правило звучить: «Що не хочеш, щоб тобі робили інші, не роби і ти їм». А в питанні добра: «Що бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Мт. 7,12).

Треба рахуватися з коренем зла в нас, з егоїзмом, який засліплює: «Бачиш скалку в оці брата твого, але колоди у своєму власному оці не бачиш» (Мт. 7,3). Якщо спершу не признаю свою провину проти Бога і ближнього, то не можу вийняти скалку з ока брата.

Обнова сім’ї


Якщо подруги приймуть принцип метаної до своїх взаємовідносин, то це найкраща профілактика розлучень.

В Божому Слові є два основні правила для подругів. Перше: «…дружини повинні коритися своїм чоловікам у всьому» (Еф. 5,24). Це правило саме по собі могло б розумітися так, що жінки мають бути якимись рабинями і коритися будь-якій сваволі чоловіка. Однак Святе Письмо подає наступне правило, яке стосується чоловіків: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї» (Еф 5,25). Христос за нас – за Церкву – прийняв найважчі приниження, страждання і смерть на хресті. І цим довів нам любов. Так що чоловік, за прикладом Христа, мав б жертвувати навіть своє фізичне життя за свою дружину. Якщо жінка відчує цю любов, що захищає її, то з великою радістю буде підкорятися своєму чоловікові так, як Сара підкорялася Авраамові і називала його своїм паном. Тим більше, якщо жінка буде знати, що чоловік підкоряється Богові і як глава сім’ї бере на себе відповідальність та щиро шукає справжню мудрість в живій спільноті чоловіків, які разом просять у Бога мудрості для проводу своїх сімей, то вона з ще більшою довірою буде підкоряти чоловікові у всьому, що він їй скаже. Адже він не буде давати їй дурні накази і розпорядження, але мудрі, які приносять користь їй і всій сім’ї.

Якщо б християни реалізували ці принципи, то подруги б не розлучалися. Вони б зрозуміли, що люди взаємно нічого не мають один проти одного, що в конфліктних ситуаціях їх розділяє дух брехні, який викликає взаємну ненависть і розбиває відносини. Крім того, коли робиться покаяння в малих речах, то відносини між подругами поглиблюються, а водночас це є профілактикою великих упадків. Жоден з них не буде робити кроки, які б вели до розбиття подружжя.

Рекапітуляція


Найголовніша річ в духовному житті – це правдиве покаяння. Признай свою помилку та гріх перед Богом, а потім і перед іншою людиною, і демони, які були за твоїм гріхом та розбивали взаємовідносини, втечуть. Не треба жодних екзорцизмів. Якщо принцип метаної буде прийматися як пріоритет кожним християнином, кожною християнською родиною, кожною спільнотою і кожним християнським народом, то настане духовне воскресіння!

Раз на місяць – день для метаної


У п’ятницю ввечері, один раз на місяць, хай збереться спільнота віруючих, наприклад 4-12 чоловіків. Зустріч продовжувалася б в суботу, тому треба було б забезпечити нічліг для тих, які живуть далі. Для цього підходить дача або дім, де можна молитися, навіть голосно. У п’ятницю ввечері спільнота помолиться сім Христових слів з хреста, тобто близько 2,5 годин (див. http://vkpatriarhat.org/?cat=230).

Субота: 6:00-7:00 – молитовна зупинка + перша година молитви; 7:00-7:30 – дискусія; 7:30-8:00 – сніданок; 8:15-9:15 – молитва (о 9:00 молитовна зупинка); 9:15-10:00 – дискусія; 10:00-10:15 – відпочинок; 10:15-11:15 – третя година молитви; 11:15-12:00 – дискусія; 12:00-12:30 – молитовна зупинка + відпочинок; 12:30-13:00 – обід; 13:00-14:00 – наука про покаяння зі Святого Письма або з Життя святих і передавання досвіду; 14:00-14:30 – підготовка до Св. Тайни Сповіді; 14:30-15:00 – молитва єдності і сили (див. http://vkpatriarhat.org/?cat=230); 15:00 – молитовна зупинка і закінчення зустрічі.

Тоді спільнота ще відвідає храм або каплицю, де заздалегідь домовилися зі священиком про Сповідь. Протягом дня покаяння кожен перед Богом і перед собою вже визнав свої гріхи і розбудив належний жаль. Згідно Божого слова, тут здійснюється: «Якщо ходимо у світлі, Кров Христа очищує нас від кожного гріха» (1Ів. 1,7). З тих гріхів, які вже кожен дав до світла, на Сповіді повторить ті, які вважає найважчими. Досить визнати 3-5 гріхів протягом 1-2 хвилин. На другий день будуть на Літургії в церкві і приймуть Святе Причастя (примітка: Перші християни збиралися спочатку і в храмі, а потім тільки по домах. Якщо настане переслідування, правовірні також будуть змушені сходитися тільки по домах, як в часи апостолів – див. 1Кор. 16,19; Рим. 6,5). Покаянний день раз на місяць є важливим ритмом в духовному житті (щомісячна зустріч – новомісяччя: Чис. 10,10; Кол. 2,16-17; жертва за гріхи: 1Ів. 4,10).

Що стосується жінок, вони також мали б молитовну зустріч одну суботу на місяць, але до Св. Тайни Сповіді йшли б тільки три рази на рік – перед Різдвом, перед Великоднем і перед святом Успіння Пресвятої Богородиці. Якщо б не допустилися важкого гріха, то до Святого Причастя можуть приступати, коли беруть участь в Літургії. Передбачається, що вони щодня моляться особисту молитву, в якій дають до світла свої гріхи. Можливість до голосного покаяння вони мали б в малій молитовній спільноті, де б разом зустрілися раз на тиждень. Досвідченіші жінки повинні взяти на себе зобов’язання займатися духовною опікою молодших жінок (див. Тит 2,3-5). Вони мали б чинити з ними покаяння перед Богом і молитися з ними за їхні проблеми.

Метаноя і молитовна зустріч – це дорога до духовної обнови.


+ Ілля

Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

Джерело: ВВП