Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

пʼятницю, 28 квітня 2017 р.

Християнська спільнота: модель, проблеми та служіння

Християнські спільноти переживають сьогодні духовну та моральну кризу. Любов багатьох охолола, а християнська віра була зраджена. Світ хоче бачити правдивих свідків (гр. "мартирес") Ісуса Христа, які вкажуть на дорогу до Ісуса через правдиве покаяння та народження з Духа Святого. 

Людина створена для спільноти

Бог сотворив людину для спільноти. Це бачимо вже на початку створення світу. Також у небі спільнота святих буде брати участь у Божому житті. Зрештою, Церква - це спільнота віруючих в Ісуса Христа; це "народ Божий, розсіяний по цілому світі", - пояснює св. Августин. 

Християнські спільноти розділяємо на 3 групи: родинна, церковна та молитовна. Існує четверта - спільнота суспільна або всенародна. Саме там християни мають робити місію слова, молитви та служіння в ділах любові.

Модель християнської спільноти

Ідеалом для християнської спільноти на всіх етапах історії християнства була спільнота перших християн в Єрусалимі. Боже слово говорить про внутрішнє життя ранньої Церкви: "Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але усе в них було спільне" (Дії 4,32).

4 стовпи духовного життя

Апостоли формували духовне життя перших християн на чотирьох стовпах. Про це вказується в Діянні Апостолів глава 2,42. "Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах". Отож, ними були:

1) Апостольське навчання;

2) Спільнота;

3) Ламання хліба (Євхаристія);

4) Молитва.

Ісус - мета та основа християнської спільноти

Спільнота віруючих має мати визначену мету. У світі існують різні клуби, товариства, асоціації, які мають свої спільні інтереси і мету. Християнська спільнота має бути основана на Ісусі та принципах Його Євангелія. Ісус має стати центром її зібрання, молитви, взаємного підбадьорення та місії.

Потреба духовної єдності

Кожна християнська спільнота вимагає порядку та духовної єдності. У чому ж її суть? Виходячи з Св. Письма та Традиції Святих Отців християни мають єднатися:

- у вірі;

- у Христовому Дусі;

- у розумінні та пояснюванні Божого Слова;

- у молитві;

- у єднанні з духовними наставниками.

Духовну єдність не можна творити з поганами: мусульманами, буддистами, індуїстами, анімістами, а також з євреями, атеїстами, агностиками, відступниками чи єретиками.

Чим мають бути християни у цьому світі?

Боже слово дає нам точну відповідь на це питання. Християни у світі мають бути:

1) Сіллю та світлом (Мт 5,13-14);

2) Духовною закваскою (порів. Мт 13,33);

3) Свідками Ісуса Христа (Дії 1,8).

Які є часті проблеми в християнських спільнотах?

Віруючим людям часто доводиться долати різні труднощі та власні амбіції, щоб спільнота не розпалася, але духовно росла. Найбільш поширеними є пороки: гордість, заздрість, нетерпеливість, гнів, бунт, непрощення, невміння вислухати другого, небажання носити тягарі один одного тощо. 

Без яких чеснот спільнота не побудується?

Після обговорення цієї теми одна чоловіча спільнота прийшла до висновку, що християнська спільнота не побудується без чесноти віри, любові, покори, прощення та терпеливості. Кожен член спільноти мусить зректись себе, щоб жити для Христа та для братів і сестер у вірі. 

Взаємна любов - свідчення для світу

Про це говорить Боже слово: 

"Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов. Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого - примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, той ми повинні один одного любити" (І Ів 4,7-11).

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати" (Ів 13,34-35).

"Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить" (І Кор 13,4-7).

Служіння Богу та служіння ближнім

Ми маємо служити, насамперед, Богу. А з любові до Нього походить безкорисливе служіння ближнім. Сам Ісус дає нам цю засаду: "Хто між вами хоче бути першим, хай буде останнім і слугою усіх" (Мк 9,35). Господь Ісус є для нас прикладом служіння людям. Служити іншим можемо не тільки матеріально, а, особливо, духовно, подаючи їм духовну поживу - звіщаючи Євангеліє, жертвуючи собою і своїм часом. Це т. зв. десятина часу, які присвячуємо молитві та місії. 

Чому християнство у світі та в Україні є духовно паралізоване та безсиле? Бо воно втратило свою євангельську радикальність і любов до Ісуса. Що потрібно робити? Потрібно заново через покаяння навернутися та відкритися на силу Святого Духа, який все оживляє. Аж тоді наш Господь Ісус духовно воскресить християнські спільноти та народи.