Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

пʼятницю, 23 березня 2012 р.

П’ЯТЬ КАМЕНІВ ДУХОВНОЇ БОРОТЬБИ

Коли Ісус говорить, що: «На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’яносто дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння» (Лк 15.7), то цим Він нас запрошує змінити життя і вірити в Його Милосердя. А Діва Марія під час всіх своїх появ нагадує нам послання Євангелія: наверніться.

Одного дня, в Меджугор’ї, Пречиста Діва дала візіонерам наступне послання: «Найдорожчі діти, запрошую вас до особистого навернення. Цей час є для вас, тому що Мій улюблений Син без вашої співпраці не може реалізувати те, що бажає. Найдорожчі діти, моліться, для того, щоб ви могли духовно зростати, і щоб бути все ближчими до Бога. Вручаю вам п’ять каменів, що являють собою зброю проти вашого духовного велетня Голіафа, якими ви зможете перемогти будь-яку битву».

Перший камінь - Євхаристія

Євхаристія це є той самий Ісус з Назарету, живий, справжній та воскреслий. Ця Його присутність не є просто символічною, але реальною. Ми Його не бачимо, проте віримо, що Він справді присутній силою Свого Слова. Сам бо ж, Ісус, сказав: «Беріть, їжте, це Моє тіло» (Мт 26.26) і потім, взявши чашу з вином, додав: «Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мт 26.27-28). Церква усвідомлюючи, що йдеться про велике таїнство, зобов’язує священнослужителя після освячення проголосити: «Це є таємниця нашої віри». Силою Євхаристії зможемо з великою легкістю захиститися від нападів ворогів. Євхаристія є Таїнством нашого спасіння. Ісус нас закликає: «Чиніть це на Мій спомин» (Лк 22.19). І силою цих Його слів, ми можемо служити Євхаристію. Також Св.Августин, пізнавши глибоко силу цього «першого каменя», справедливо зазначив: «Бог є настільки великий, що міг би створити тисячі світів, набагато гарніших за існуючий, однак не зважаючи на Свою Всемогутність, не зміг би зробити нічого більш досконалого і величного, ніж Пресвята Євхаристія». Євхаристія, дорогі, є той самий Ісус з Назарету. 


Який біль відчувається в серці, коли під час Св. Літургії, багато хрещених і миропомазаних католиків не отримують Св.Євхаристії, бо не живуть згідно заповідей Божих. В багатьох випадках християни роками не приступають до цього святого Таїнства. А це є очевидний знак браку євангелізації. Вони живуть у незнанні. Інші неусвідомлюючи важливості Таїнства Подружжя, живуть як погани. Просімо Ісуса, щоб нас просвічував і допомагав нам жити згідно Свого Євангелія. 

Він нам каже: «Якщо хочеш ввійти в Царство Небесне - дотримуй Моїх заповідей». Всі хочемо потрапити до Неба, чи не так? Отже, що ми повинні робити, щоб туди потрапити? Відповідь проста. Ісус Сам дає її: дотримувати Його заповідей. Заповідей Божих є десять, але дехто готовий виконувати з них тільки п’ять або шість, а решта не є для них бажані. Хто виконує лише п’ять чи шість заповідей, не зможе ввійти у Царство Небесне. Насправді, у книзі Одкровення, знаходимо слова, що перелюбники не ввійдуть у Царство Небесне, але, здається, що ніхто цього ніколи не читав. Хочуть потрапити до Раю, проте, не хочуть відмовитися жити у перелюбі. Не бажають іти на компроміс з Ісусом, щоб жити свято у християнському шлюбі, благословенному Богом. Пречиста Діва під час однієї з появ у Фатімі сказала: «Якщо б люди знали що таке вічність, то змінили б своє життя». Світ котиться вниз, бо мало є тих, що роздумують. Хочуть жити якнайзручніше, надіючись все ж таки ввійти до Царства Небесного. Вони, однак, забули, що Ісус нам доручив дотримувати заповідей, щоб змогти туди потрапити.

Пресвята Євхаристія є Таїнством любові Ісуса, через яке Він дарується нам, як Хліб живий, що зійшов з Неба. У Пасхальну ніч Ісус хотів подарувати нам Своє тіло, щоб нас зміцнити. Недарма Пресвята Діва вказує нам на Святу Євхаристію, як «перший камінь», що може захистити нас від нашого велетня Голіафа, яким є сатана.

Як «другий камінь», Пречиста Діва радить Святу Сповідь або Тайну Примирення

 Таїнство Примирення не є покаранням, але є Пасхальним подарунком воскреслого Ісуса. Після воскресіння, Ісус з’явився своїм апостолам, дихнув на них і сказав: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються» (Ів 20.22-23). Коли трапляється, що священик не може відпустити гріх? Тоді, коли людина не жаліє щиро, що його вчинила. Ісус нам каже в Євангелії: «Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. ... Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому» (Мт 12.31-32). Який є гріх проти Святого Духа? Гріхом проти Св.Духа є брак розкаяння, тому що в день нашого хрещення Ісус вчинив нас справжніми дітьми Божими, живими храмами Св.Духа і спадкоємцями неба. З дня нашого хрещення Св.Дух живе в нас наче в святині. Коли здійснюємо гріх, Він нас спонукає до покаяння, нам допомагає, розбуджує в нас почуття провини та бажання просити прощення. Та якщо людина не бажає просити прощення, то й не зможе його отримати ні в цьому світі, ні в іншому. Отже, не є достатньо просто визнати власний гріх перед священиком, потрібно також щиро розкаятися, щоб отримати відпущення гріхів. Тому Ісус підкреслює: «Кому відпустите гріхи - віпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються» (пор. Ів 20.22-23). 

Одного дня чоловік прийшов сповідатися: «Отче, я вкрав дев’ять пляшок дорогого пива у мого сусіда». Священик будучи трохи глухим попросив повторити. Тоді, той чоловік, користуючись нагодою, виправив свою сповідь: «отче, я сказав що дев’ять, але зауважив, що їх було дванадцять, то оскільки залишилося ще три, я думаю піти і взяти їх цієї ночі!».

Чи був цей чоловік щиро розкаяним? Можна було йому дати розрішення? Звичайно, що ні. Щоб отримати прощення, треба бути справді розкаяним. Є католики, які мають страх перед цим Таїнством. Ми повинні б наближатися до нього з радістю, без будь-якого страху, так як за допомогою цього Таїнства, Ісус нас очищує і робить нас новим творінням.

Одного дня я зустрів людину, яка мала великий страх перед цим Таїнством. Їдучи машиною з міста Саманá і, будучи одягненим в звичайну сорочку без «колорадки», я спізнювався і тому перевищив допустимі норми швидкості. Раптом помітив одного міліціонера, який зразу ж зреагував на моє порушення і зупинив мене. Я подумав: «Яке нещастя, він помітив мене, що я їду зашвидко, тепер змушений буду заплатити штраф». Він наблизився до мене, обійшов довкола машини з суворим виразом обличчя, а я кажу йому: «Доброго дня, хочете сповідатися?» Він поглянув на мене здивовано і питає: «Ви священик?» Відповідаю: «Так. Я є парохом Санкец» (тоді я ним був). Тоді він відповів: «Ні, отче, їдьте собі...». Дивно, але коли йому запропонували сповідатися, він забув про штраф, він злякався!

Це Таїнство не є якимось покаранням, але благословенням, що повертає мир. Дехто, сповідається, але має погану звичку обходити власні гріхи; наприклад, применшує їх та уникає, щоб священик зрозумів що вони зробили. Пригадую, як одного разу одна дівчина прийшла до мене сповідатися. Питаю її: «Донько, що хочеш, щоб Ісус тобі простив?». Мені відповідає: «Отче, я сказала одну маленьку неправду, однак це була річ незначна». Тоді продовжую: «Маєш ще щось сказати?» Вона відповіла: «Так, я розсердилася, але без перебільшення». Помовчала якусь хвилину, а тоді додає: «Ох, я забула... Я від мого хлопця зачала дитину, але маленьку-маленьку».

Скажіть мені, зачати маленьку дитину є меншим гріхом, ніж зачати велику? Вона хотіла применшити свій гріх, так щоб він виглядав дозволеним. Не має причини применшувати свої гріхи, але ми повинні зробити з них єдиний пакунок і дати його Ісусові, щоб Він їх спалив у розжареній печі Свого Серця. Ми не повинні нічого ховати. Ми повинні усвідомити, що це Таїнство є Таїнством Милосердя Ісуса, встановлене, щоб повернути мир тим, хто його втратив через гріх.

Деякі під впливом протестанської ментальності кажуть: «Я сповідаюся безпосередньо Богові». Звичайно, я згідний. Також і я, коли сповідаюся, кажу: «Сповідаюся Всемогутньому Богу і тобі отче...», однак Бог нас настільки любить, що доручив своїм служителям казати нам з любов’ю, будучи голосом Христа, «я тебе розрішую від твоїх гріхів в ім’я Отця і Сина і Святого Духа». Священик не каже: «Я тебе розрішую в моє ім’я», але «в ім’я Бога». В моє ім’я, я, священик, не можу простити гріхи, але можу це зробити в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Який мир ми отримуємо коли чуємо, що Бог нам прощає. Священик в моменті розрішення представляє Бога. Сповідь є даром для всіх. Сповідаються і Папа, і єпископи, і священики, і сестри, і всі християни, які отримали добру євангелізацію. Це Таїнство є великим благословенням для більшого духовного зростання, щоб прожити життя в більшій чистоті і любові, і змогти ходити як діти світла. Через те Пречиста Діва Марія його пропонує як «другий камінь», щоб захоронитися від велетня Голіафа, яким є сатана і який хоче нашої вічної загибелі.

«Третім каменем», запропонованим Пречистою Дівою, є Слово Боже, Святе Письмо 

 Слово Боже є словом світла, яке нас виводить з темряви гріха. Воно є словом правди, що визволяє з брехні, в якій сатана хотів би, щоб ми жили. Святе Письмо є словом життя. Словом Божим є сам Ісус, Який є вічним Словом Отця, що нас спрямовує. Святий Павло каже: «Віра походить від Слова Божого і з його проповідування» (пор, Рм 10.17). Читайте Святе Письмо, насичуйте ваше духовне життя Словом Божим.

«Четвертим каменем», є чудесна молитва на Вервиці

Через розважання 15 таїнств маємо можливість пройти усім життям Ісуса і споглядати його народження, смерть і воскресіння. Розважаючи радісні таїнства переживаємо радість Його Різдва; страсні - муки, які Він витерпів за наше спасіння; славні - Його тріумф над смертю й гріхом, завдяки якому Він нам відкрив Небесні двері. (В 2003 році Іван Павло ІІ додав ще таїнства світлі - започаткування основних величних справ Ісуса, які Він здійснив, так як вони мали велике значення для нашого спасіння).

«П’ятим каменем» є піст

Піст є жервою, покаянням, яке нам допомагає зростати в покорі і зміцнювати нашу волю, щоб опиратися спокусам диявола. Піст є дуже важливим. Пречиста Діва просить християн (які це можуть робити) постити в п’ятницю на хлібі й воді. Піст можна практикувати в різний спосіб. Він містить певне обмеження, зречення. Можемо постити очима, уникаючи дивитися на речі, на які ми не повинні б дивитися; устами, уникаючи слів, які зранюють наших ближніх. На кінець, можна постити вживаючи менше їжі, ніж ми б хотіли. Піст нас очищує і зміцнює.

Ці 5 каменів подарованих нам Марією, допомагають нам бути сильнішими в духовному житті і остаточно перемогти диявола. В той самий спосіб, в який Давид переміг Голіафа, завдяки 5 каменям, так само Вона нас навчає перемагати сатану, Голіафа нашого духовного життя.


З розважань о. Еміліана Тардіфа