Покаяння провадить до оздоровлення

У Дмитрика вже довший час набирав пальчик і гноївся. Нічого не допомагало, аж гнив ніготь. Ми йому підказуємо: “То напевно, Дмитрику, за якийсь гріх, треба робити покаяння”. Син довго не думав і признався: “Так, бо я в садочку вкрав у хлопчика банан”. Ми почали його виправляти: “Може ти, Дмитрику, позичив, та ти не крав, правда?” “Ні, я вкрав у хлопчика банан”. Ми дбаємо за виховання дітей і тому були здивовані з такого признання. “А чому ти вкрав?” “Бо я хотів, щоб зі мною дружили інші хлопчики.

Я взяв банан і розділив між ними”. Потім ми зробили покаяння з Дмитриком, купили всім діткам банани, пояснили їм, що сталося і… пальчик дуже скоро загоївся!        

 (Віталій, 36р.)