Мета подружнього життя Окультизм – це пастка диявола Ґендерна політика: В чому полягає небезпека для родини та нації? Правда про вакцини (ч. 2) - ВІДЕО

вівторок, 12 березня 2013 р.

Вплив окультизму на сім’ю


Моє життя – є прикладом того, як зло входить в життя невіруючої людини, руйнує його сім’ю і нищить його дітей. В сім років я брала участь в сеансі спіритизму. В дев’ять я була присутня на сеансі гіпнозу в клубі. В тридцять років я займалась по системі йоги. В 1989-1991 роки систематично лікувалася в екстрасенсів. Стала відчувати по іншому оточуючий світ, стали здійснюватися бажання, і я зрозуміла, що в моєму житті діють якісь сили. Це мене налякало. У життя сім’ї ввійшло зло: став пити і хворіти зять, в жовтні 1990 року його вбили, захворіла дочка. Воля дочки була підневолена гріху.

Тоді я розпочала молитися Богу, просила його допомоги. Біблію не читала, про Ісуса не знала нічого. Думала, що якщо висварю і поб’ю шваброю друзів дочки, все буде добре, і з п’янством усе закінчиться. В домі поселився чоловік, який змушував дочку виносити з хати речі взамін на горілку.
Весною 1993 року я пішла до церкви – Лаври. На сповіді перед Причастям призналася, що я грішна, і хочу вбити людину. До Причастя мене не допустили, але запропонували поговорити наступного дня. Я часто ходила на розмову, почала молитися і зрозуміла, що тільки Бог може мені допомогти. Потім монах поїхав до Америки і розпочала до церкви ходити вже зрідка. На виробництві я вже не працювала. Продавала взуття, які робив один віруючий з християн євангелистів. Я йому розповіла про свою проблему, що Бог не чує моїх молитов. Він порадив мені покаятися, що я і зробила. Розпочала ходити на зібрання, щоденно читати Біблію. Розмови з пастором привели мене до розуміння, як зло ввійшло до мого життя. Я відреклася від гріховної мерзоти (спіритизму, гіпнозу і йоги) і прийняла Ісуса Христа як свого Спасителя. Прийняла Хрещення в липні 1996 року. Стараюся покладатися цілковито на Нього.
Минулого року (2001), осінню, Бог проявив до мене милість – чудесно зцілив трофічні язви на моїх ногах, хоч лікарі заявили мені, що зцілення є неможливим.
Маргарита Наумкіна
(За матеріалами: «Когда серца касается Бог - Письма і свидетельства», том 2, ст.63-64).

Немає коментарів:

Дописати коментар