Маючи певні свята, звичаї і традиції, було б не зайвим усвідомлювати їх походження.
Отже, Новий рік, Дід Мороз, Снігуронька.
Ще у 1896 році А. Н. Афанасьєвим (російський історик, дослідник культури слов’янських народів) було опубліковане дослідження «Поетичні погляди слов’ян на природу», в якому показано язичницьке коріння Діда Мороза (злого духа холодів) і Снігурки (Сніговінки, у німців Schneekind). До речі, у слов’ян в пантеоні був присутній тільки божок Морозко й подібні. А ось Шнікінд (Снігурку) запозичили з германського язичництва. Це найкрасивіша дівчинка в селищі (не старша за підлітка), яку вибирали й приносили в жертву богу морозів, хуртовин, прив’язавши оголеною до дерева (пізніше тільки до ялинки), і залишали до ранку. Якщо вона вкривалася інієм, це означало, що жертва прийнята, якщо ж ні – брали наступну.
У слов’ян було простіше. У святки відбувався обряд «вінчування Мороза»: його закликали на трапезу і пригощали млинцями й кутею – ритуальною і поминальною їжею. Тоді закликали в будинок душі померлих предків. Їжа для Мороза-духа залишалася на вікні або на ганку.
Поява Діда Мороза в XIX столітті було явищем періодичним, навіть рідкісним, не пов’язаний із хвойним деревом, а Снігурка являла собою тільки іграшку у вигляді дівчати, прикрасу на ялинці, а пізніше, на початку ХХ століття, – дівчинку-підлітка.
Після революції Дід Мороз, разом з усіма різдвяними традиціями, піддався гоніння. Його остаточно заборонили напередодні 1929 року. Різдво було оголошеним звичайним робочим днем, а спеціальні патрулі ходили вулицями і заглядали у вікна, висліджуючи святкові приготування.
Але язичницькі персонажі повернулися, за бажанням атеїстів, напередодні 1936 року. Це сталося після того, як 28 грудня 1935 року член Президії ЦВК СРСР П. П. Постишев опублікував у газеті «Правда» статтю, в якій запропонував організувати для дітей святкування Нового року. По всій країні почали проводити новорічні заходи з використанням переосмисленої «різдвяної» атрибутики. У Харківському палаці піонерів 30 грудня 1935 року пройшла перша в СРСР після «реабілітації» офіційна, тепер уже новорічна, ялинка. А в грудні 1937-го ухвалено спільну появу Діда Мороза й Снігуроньки в Московському будинків союзів.
Так світле Різдво було замінено на святкування Нового року, що й нині залишається для багатьох пострадянських людей найбільшим торжеством.
P.S. : Тут слід згадати, що Дід Мороз або Санта Клаус для країн Заходу, були поставлені на спотворення та витіснення пошани до святого Миколая.
(Джерело: Християнська газета «Два береги», № 6 (9) 2016, ст. 6)
https://www.facebook.com/simyapidpokrovom.lviv.ua/
