Ґендерна політика: В чому полягає небезпека для родини та нації? Правда про вакцини (ч. 2) - ВІДЕО Науковці: Гомеопатія не працює

четвер, 2 березня 2017 р.

Смертельна гра «Синій кит» або вбивства дітей через інтернет (ч. 1)

За останні роки у соцмережах з’явилась велика кількість (понад сотня) т. зв. «груп смерті», до яких належить багато учасників. «Групи смерті» – це закриті або відкриті групи, зосереджені переважно у мережі – «Вконтакте» і розраховані на підлітків, адміністратори яких – кваліфіковані психологи – доводять дітей (а інколи навіть дорослих) до самогубства. Ці групи називаються по-різному, напр. «Синій кит», «Тихий дім», «Море китів», «Розбуди мене о 4:20», «Летючі кити», «Біжи або помри», «Кити», «Тут був єнот» і т. п. Фанати цих груп, асоціюючись зі свободою, називають себе «китами», а на їх особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами. В цих групах можуть бути згадки про самогубство, а щойно зайшовши туди, відразу з’являється користувач під назвою – «синій кит» (або під іншою подібною назвою). Це адміністратори, а подекуди і активні учасники цих груп, (т. зв. куратори або модератори – «сині кити»), які різними психологічними методами зацікавлюють та пропонують відвідувачам групи зіграти в гру – «квест» (тобто – завдання). Такі пропозиції вже поширюються по вайберу та приходять навіть на мобільні телефони через SMS. Ці ігри називають так само, як і групи, де в них грають: «Синій кит», «Тихий дім», «Море китів», «Розбуди мене о 4:20» та багато інших, але найбільш відома назва – «Синій кит» (хоча гра може бути пов’язана не тільки з китами, але й з метеликами чи феями).

Коли учасник групи погоджується зіграти, куратор нібито бажаючи відмовити або застерегти, спочатку запитує його про причини, які спонукають до цієї гри, чим ще більше розбуджує в ного цікавість. Він намагається розвинути з відвідувачем розмову про його найбільш особисті життєві проблеми або зранення, а потім нав’язує думку про те, що знає, як допомогти. З цього моменту куратор постійно підтримує зв'язок з учасником і керує ним. Він відразу дає йому номер у грі, надсилає різні завдання та обмежений час для їх виконання. Для того, щоб з ним зв’язався куратор, учасник повинен на своїй сторінці в соцмережах написати декілька закодованих повідомлень.

Перші завдання зовсім невинні, напр. прокинутись о 4:20 і написати адміністратору, потім – часто спілкуватися з ним в той же час (загалом у багатьох з таких груп потрібно регулярно залишати пост і відмічатись серед ночі); написати на руці чи нозі якесь слово і т.п. Поступово прибувають наступні завдання, напр., зробити особисті сороміцькі фото і розіслати їх, носити з собою ножі, видряпати ножем або лезом на руці чи на нозі слово, символ або зображення кита, завдаючи собі фізичний біль, наносити собі рани, опіки; переглядати фільми жахів, цілими днями слухати музику, яка викликає депресивний стан; завдавати фізичний біль своїм рідним і близьким, перебігти дорогу впритул до наближення машини та інші безумні завдання. Ці всі завдання («квести») необхібно в обов’язковому порядку фіксувати на фото або відео і як доказ – надсилати своїм «кураторам». Буває так, що в певний момент потрібно навіть зідзвонитись з адміністратором по відео в скайпі, щоб він переконався, чи учасник гри справді підліток. Завдання можуть бути різні і йдуть по наростаючій. Адміністратори уміло розпізнають підлітків схильних до виконання цих «квестів». Всього надається 50 завдань (у «фейкових» групах – від 13 до 50 – це залежить від адміністратора), на виконання яких дають 50 днів (може бути і від 7 до 30 днів). Впродовж цього часу куратор вивчає психологічний стан учасника і його готовність до виконання наступних завдань, а вкінці – готовність до вчинення самогубства. Вбити себе: стрибнути під потяг, отруїти себе, а найчастіше – викинутись з багатоповерхівки, зробивши нібито останній крок, щоб «прокинутись зі сну» – це єдине, спільне для всіх закінчення гри. Цей момент потрібно зафіксувати на відео в режимі online. В подальшому ці відео продаються в мережі Інтернет, або в Darknet.

В Україні вже зафіксовані випадки дитячого самогубства та їх спроб: у Львові, Івано-Франківську, Києві, Маріуполі,…

(Далі буде…)

Немає коментарів:

Дописати коментар