Для чого людина обманює? Ви ніколи не ставили перед собою такого запитання? Стається це з багатьох причин, але в цій статті ми розглянемо найбільш поширені з них.
На перший погляд, людина, яка обманює, не хоче чогось поганого, не бажає собі або комусь зла. Проте ми повинні розуміти, що кожна брехня – це вже зло. Біблія каже нам, що сатана є неправдомовцем і батьком брехні.
А все починається з маленької "невинної" неправди, а переростає у відверту брехню. Нам є легко звинувачувати політиків у тому, що вони в черговий раз нас обдурили, але спершу маємо визнати перед собою і Богом, що ми самі їх вибрали, купившись на їхні обіцянки. Ці можновладці знову і знову нас обманюють, а ми немов риба у річці "клюємо" на ту ж саму "наживку". Чому? Тому, що в кожній людині є корінь брехні, з яким потрібно радикально розійтися.
Звільнення від духа брехні
З раннього дитинства я обманював батьків, друзів. Цьому мене не треба було вчити, бо кожного разу на це була "важлива" причина: то двійка в щоденнику, то зробив якусь шкоду, то щось інше потрібно було приховати. Батьки це зрозуміли і часто мене карали ( доводилось і на колінах стояти на гречці з табличкою "брехунець"). Але це не допомагало. Я не хотів зрікатися духа брехні, мені було з ним добре співпрацювати, і незважаючи на все потопав в цьому гріху далі. Цікавим є те, що я розумів, що це погано, але виправдовував себе тим, що це є потрібно, що по-іншому не зможу, радів з того, що обманюючи кількох людей, пам'ятав, що кожному з них сказав.
Але коли я зустрівся з Ісусом Христом, то Він звільнив мене від цього гріха. Господь є Правда, у Ньому немає жодного лукавства чи фальші, і коли я віддав Йому цей гріх, то отримав прощення і зцілення.
Народна мудрість каже: з брехнею світ обійдеш, а назад не повернешся.
Гріх у своїй суті - це також брехня в яку людина вірить. Вона її поневолює і робить нещасливою.
Біблія про гріх брехні
Боже Слово говорить нам, щоб ми не брехали жодною брехнею, бо добра з цього не вийде (пор. Сир. 7, 13). У Євангелії від Івана сказано, що диявол від початку не тримався правди і що в ньому немає правди (пор. Ів. 8, 44). Тому той, хто бреше, є дитиною сатани, хоч якби він виправдовував свій гріх, а той, хто кається і живе правдою,стає сином (дочкою) Бога.
Апостол Павло пише, щоб ми відкинувши від себе брехню, говорили один одному правду (пор. Еф. 25).
Пам'ятаймо, що вперше збрехав диявол в едемському саду. Це була напівправда, в яку повірили Адам і Єва. Тоді у них відкрилися очі, і вони пізнали, що вчинили гріх – не послухали Бога. Тож будьмо пильні, біймося образити нашого Спасителя навіть найменшою брехнею, щоб не втратити місця у Небесному Царстві, бо знаємо з Біблії, що всі ті, що обманюють отримають частку у вогняному озері (Одкр. 21, 8)
