субота, 17 червня 2017 р.

Свято Пресвятої Євхаристії: Хто не може приймати св. Причастя?

Євхаристія - найбільше чудо

Свято Пресвятої Євхаристії є свято великої Божої любові, свято незбагненного чуда про яке християни часто забувають. У цей день діти приступають до першого св. причастя. Це свято є тісно з'єднане зі св. Літургією та даром священства. 

Ісус нас не залишив самих, але дарується нам як Хліб Небесний. Сам Ісус говорить: "Я - Хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей Хліб їстиме, житиме повіки" (Ів. 6,51). Тому Отці Церкви називали св. Євхаристію - "ліком безсмертя" - ліком проти гріха, ліком проти смерті.

Св. Літургія є вершиною християнської молитви та поклоніння істинному Богу. Тут ми переживаємо зустріч з воскреслим Ісусом. Чудо переміни хліба і вина в Тіло і Кров Христову здійснює Святий Дух на віру і духовну єдність священика з Ісусом. Св. Літургія не є спомин тайної вечері, як у протестантів, але її актуалізація. Тому кожного разу, де правовірний священик служить Службу Божу, там сходить Святий Дух та перемінює дари хліба і вина у Тіло і Кров Ісуса - Божого Сина. Ось так здійснюється чудо - Ісус стається реально присутній на престолі своїм тілом, душею і Божеством .

В історії Церкви знаходимо багато свідчень про євхаристійні чуда (понад 130), мучеників за Євхаристію, а також надприродні оздоровлення душі і тіла. Наведемо декілька прикладів.

В життєписі св. Антонія з Падови (Італія) (+1231) згадується про дискусію святого з одним катарським єретиком щодо реальної присутності Ісуса в Євхаристії. Цей єретик вимагав від св. Антонія чуда як знак підтвердження реальної присутності Ісуса Христа у св. Тайнах, обіцяючи, що після цього навернеться до правдивої віри. Він пояснив свій план наступним чином: я триматиму закритим та голодним свого віслюка у стайні; потім його випроваджу на площу перед людей, ставлячи перед ним жолоб із сіном. В той же час ти - брате Антоніє маєш поставити Св. Тайни перед віслюка: якщо тварина припаде перед освяченими дарами, ігноруючи їжу, я навернуся. У визначений день св. Антоній прийшов зі св. Тайнами і сказав до віслюка: "В силу та ім'я Сотворителя, якого я, негідний, тримаю у руках, тобі говорю, о тварино, і наказую покірно наблизитися і дати Йому належну пошану". І так сталося... Св. Антоній ще не закінчив свої слова, як віслюк похилив свою голову аж до п'ят і припав перед Євхаристійним Ісусом.

Ще інший випадок з італійського місті Сієни (1330). Священика попросили принести Св. Причастя до хворої людини. Він дуже поспішав, тому поставив його у Часослов (молитовник для священиків). Коли прийшов до хворої людини, то побачив, що обидві сторінки, між якими поставив освячену частичку (Ісуса), були заплямлені кров'ю. Він повернувся і щиро каявся у св. Сповіді за свою легковажність перед блаженним Симоном, який переніс освячену частичку та заплямлені кров'ю сторінки Часослова до свого рідного містечка Кашіа. В 1389 році папа Боніфатій IX підтвердив євхаристійне чудо. Сьогодні Св. Тайни та заплямлені кров'ю нашого Господа аркуші паперу зберігаються у базиліці св. Ріти.

Загальновідоме дослідження євхаристійного чуда в Ланчано (VIII ст.). В хроніці 1636 року читаємо: «Близько 750 року в монастирі святого Василія жив учений монах, який добре розумівся на науках світу, але був байдужий до справ Божих, і тому не надто сильний був у своїй вірі. Переслідували його сумніви, чи у переісточеній Гостії (частичці) є насправді присутній Христос, і чи переісточене вино насправді є Його Кров’ю. Однак він постійно молився до Бога, аби Господь усунув цю невіру з його серця. Надприродна благодать не полишила його, оскільки Бог, Отець милосердя і всякої потіхи, зволив піднести його з глибин темряви і дати йому ту ж саму благодать, якої вділив невірному апостолові Томі. Одного ранку під час св. Літургії, як той монах вимовив слова переісточення, його сумніви ще сильніше посилилися, більше ніж будь-коли. Завдяки благодаті, що викликає неймовірний подив, побачив він хліб переміненим у Тіло і вино – переміненим у Кров. Монах оторопів і здивувався цій надзвичайній події так, що перебував немовби в екстазі досить довгий час, а потім його здивування змінилося духовним щастям, яке переповнило його душу. Він обернув своє обличчя, вмите сльозами, і вигукнув до згромаджених: О щасливі друзі, яким наш блаженний Господь явив себе у цьому Пресвятому Таїнстві, аби себе об’явити перед вами й перед моєю власною недовірою! Підійдіть сюди, браття, і погляньте на нашого Бога, Який до нас прибув. Ось – Тіло і Кров нашого возлюбленого Христа!»

Чудо було підтверджене Церквою 17 лютого 1574 року; зробив це єпископ Родріґес Ґаспере. Тіло і застигла Кров збереглися донині. Наприкінці минулого століття, 1970 року, Св. Тайни піддали ретельним науковим дослідженням. Науковці - професор Одоарто Лінолі, фахівець у хімії, клінічній мікроскопії, анатомії та гістопатології, а також його співпрацівник Руджеро Бертеллі дійшли такого висновку: «Ми маємо справу з правим і лівим передсердями людського серця. Це м’яз, на якому не знайдено ніяких слідів засобів муміфікації. У келиху лежать згустки крові, у її нормальному хімічному складі, групи АВ – рідкісної в Європі, набагато частішої в Палестині».

Ісус у Св. Причасті дарує нам своє Серце, щоб ми у ньому шукали захисту і черпали Божі ласки. Всі ці чуда мають зміцнити нашу віру у реальну присутність Ісуса у Святих Тайнах.

Хто може приймати св. Причастя?


- хто прийняв св. Хрещення та має очищену душу через покаяння.


Хто не може приймати св. Причастя?


- хто з віруючих перебуває в стані важкого гріха;

- хто не приналежить до Церкви;

- хто через відступництво або єресі втратив зв'язок з Містичним тілом Христовим, яким є Церква;

- на кого є накладена спеціальна церковна кара певний період часу не приступати до св. Причастя;

- особи, які живуть на віру без шлюбу або є розведені.

З яким настроєм душі необхідно приймати св. Причастя?


1. З непохитною вірою: необхідно усвідомити, що ми приймаємо у св. Причасті самого Господа Ісуса. Це вже не є простий хліб.

2. Мати острах Господній: слід пам'ятати, що перед Ісусом тремтять і поклоняються святі ангели, а нам - людям, Господь зволив приймати Його до свого серця у св. Причасті. Така велика Божа любов! Ісус прагне бути в нас. Негідне прийняття св. Причастя принесе лише шкоду душі. 

3. З покаянням - чистою совістю: щоб прийняти Ісуса необхідно мати чисте серце. Потрібно визнати перед Ісусом свій гріх та щиро жаліти за скоєне. З важких гріхів необхідно посповідатися перед священиком, щоб отримати розгрішення гріхів. 

4. З великою любов'ю: приймаючи Ісуса у св. Причасті потрібно розбудити акт любові та бажання духовно з'єднатися з Ісусом цілою своєю душею.

5. З подякою: після прийняття Ісуса, необхідно Йому подякувати за всі ласки і дари, якими нас обдаровує. При цьому слід усвідомити, що Ісус тепер є в нас. Може допомогти і цитати з Божого слова: «Хто споживає Тіло моє і Кров мою п’є, той в мені перебуває, а Я - в ньому» (Ів. 6, 56). Після св. Причастя залишитися на 10-15 хв. на молитві. 

Необхідно навчитися правильно проживати Св. Літургію. Таїнство, з яким зустрічаються християни у св. Тайні Євхаристії, повинно перетворювати їх в нову людину: тут вони приймають нове серце і нового Духа, тут вірою з’єднуються з Христовою смертю, переживають Його воскресіння як своє, і з’єднуються з Христом у Св. Причасті. Якщо не має цього конкретного переживання Євхаристії, то ця Тайна набирає світського духа і зводиться лише до обрядовості.

Немає коментарів:

Дописати коментар