Найбільше страждання в пеклі – відділення душі від Бога

Правда про пекло є дуже важливою правдою, а з нею пов’язане і наше спасіння. Якщо ми рахуємося з вічністю пекла, то усвідомлюємо і серйозність всієї Христової науки про спасіння, що базується на цьому факті. Христос прийшов у світ, Бог став людиною, щоб визволити нас з рабства диявола, врятувати нас з пекла і дати нове життя – вічне життя. «Бо так полюбив Бог світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто в Нього вірує, не загинув (в пеклі), але мав вічне життя» (Ів. 3,16). «Бог дав нам життя вічне, і це життя в його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має» (Ів. 5,11-12).
Або маю Ісуса, або Його не маю. Найбільшим стражданням в пеклі є кара відділення. Душа людини, створена для Бога, щоб любити Бога і бути з Ним в єдності, на кінець залишається в єдності з демонами і їх ненавистю. Залишається в темряві, тобто у відділенні від Бога. А це і є суть вічного засудження.

Людина справедливо покарана, бо образила справедливого Бога і вважала за ніщо кров Ісуса – Божого Сина, Його спасіння, і таким чином відкинула Боже милосердя.