В 1999 році під час війни в Косово озброєний загін мусульман напав на сербське село. Люди намагались врятувати своє життя тікаючи на тракторах в ліс, але їх швидко оточили і взяли в полон. Нападники підпалили трактори і до неба потягнувся чорний стовп диму.
Всіх полонених вирішили розстріляти, а для цього вишикували їх в один ряд. Вони вже прощалися з життям і готувалися до смерті, яка так несподівано завітала до них. Та сталося те, чого ніхто не очікував – вітер раптово змінив свій напрям і очі ворогам полинули хмари густого чорного диму, які закрили собою засуджених на розстріл. Солдати не бачачи нічого навколо себе почали стріляти навмання в різні сторони. Але цим не могли перешкодити тому, що полонені селяни втекли до лісу. Врятовані потім свідчили, що Господь зробив це чудо, щоб врятувати їм життя.
Той ”Який вітри Своїми посланцями учиняє“ просто перемінив напрям вітру і вороги виявились безпорадними. Для Бога це маленька річ, бо Він є Всемогутнім і Творцем всього всесвіту. Але Господь Ісус вчинив найбільше чудо – помер на хресті і воскрес, щоб дати нам вічне життя. Божий Син словом втихомирив бурю на морі (Мат. 8, 27), подувом вітру спас сербських селян від смерті, а Своєю смертю врятував мене від вічного пекла. А чи я часто в важких життєвих ситуаціях взиваю до Нього і прошу про допомогу? Чи приймаю Боже вирішення моєї проблеми?
