Архиєпископ К. М. Вігано: «Глобальний переворот розраховує на наше мовчання та сліпий послух»

Цими днями відбувся Національний Євхаристійний Конгрес в США, в Індіанаполісі (штат Індіана).

Джон Генрі Вестен (разом з іншими) організував альтернативну подію з Апостольською Святою Месою, для якої він попросив монс. Вігано надіслати відеозвернення.

Ось повний текст відеозвернення.

***

«Ви світло світу. Не може сховатися місто, що лежить на верху гори» (Мт 5, 14)

Дорогі друзі, я вітаю всіх вас, хто зібрався тут, щоб вшанувати й публічно поклонитися Євхаристійному Царю. Світ взиває: Нема в нас царя, крім кесаря. Ви відповідаєте: Христос є Цар! І ви супроводжуєте цього божественного Царя вулицями, щоб віддати Йому публічну шану, засвідчуючи свою віру та любов до Господа. Віру, яку ми також маємо намір свідчити в любові та обороні традиційної Меси - пульсуючого серця Святої Церкви, проти якої піднялися пекельні сили.

Інтерв’ю з Архиєп. К. М. Вігано, де він уточнює свою позицію після декрету Дикастерії Доктрини Віри

(І частина)

Метт Гасперс

- У Вашій новій декларації (тут), Ви розрізняєте «Соборову церкву» від Католицької Церкви, таким чином стверджуєте, що існують «дві Церкви, звичайно», тоді як у минулому (тут) Ви заявили: «Очевидно, що є не дві Церкви, що було б неможливим, богохульним і єретичним». Тому, здається, ніби Ваша позиція змінилася. Тепер Ви вважаєте, що «Соборова церква» є повністю відокремлена від Католицької Церкви, а не якась підривна секта, яка існує в середині правдивої Церкви?

Моя позиція не змінилася: існує лише одна правдива Церква, а це Римо-Католицька Апостольська Церква. Але насправді тут, так би мовити, є дві реальності, які накладаються одна на одну: одна з них – це правдива Церква, а інша — фальшива церква, deep church [глибинна церква]. Якщо Ви звернули увагу, то у своїй декларації «J’accuse» («Обвинувачення») я ясно написав “two churches” [«дві церкви»] з малої літери, щоб підкреслити аномалію цієї співприсутності.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: Моя оборона – це не лише моя особиста річ, але захист Святої Христової Церкви та Депозиту віри

ДЕКЛАРАЦІЯ
монс. Карло Марія Вігано,
Титулярного архиєпископа Ульпіани, Апостольського Нунція
за звинуваченням у схизмі

«Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу [Євангелію], більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! Як ми сказали перше, так і нині повторюю: коли хтось вам проповідує іншу Євангелію,

ніж ту, що ви прийняли, - нехай буде анатема».

(Гал 1, 8-9)

«Коли я думаю, що ми перебуваємо в палаці Дикастерія Доктрини Віри, який є винятковим свідком Традиції та оборони католицької віри, я не можу не думати, що я вдома, і що це я, - як ви мене називаєте «традиціоналістом», - мав би судити вас». Так твердив архиєпископ Марсель Лефевр у 1979 році, коли був викликаний до ех Святого офіціо, в присутності Префекта кардинала Шепера та двох інших прелатів.

Як було заявлено мною у заяві від 20 червня, я не визнаю повноважень ні суду, який хоче судити мене, ані його Префекта, ані того, хто його призначив. Це моє рішення, безперечно болюче, не є наслідком поспіху чи духу бунтарства; радше є переконанням моральної необхідності, яка мене, як єпископа і наступника апостолів, зобов’язує в сумлінні свідчити про Істину, тобто про самого Бога, про нашого Господа Ісуса Христа.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: СТЕРЕЖІТЬСЯ ФАЛЬШИВИХ ПРОРОКІВ

/Повідомлення щодо початку позасудового карного провадження за злочином схизми (art. 2 SST; кан. 1364 ККП)/

Дикастерія Доктрини Віри сповістила мене простим електронним листом про початок позасудового карного процесу, де проти мене було висунено обвинувачення у вчиненні злочину схизми та заперечення легітимності «Папи Франциска», розірвання сопричастя «з ним» і відкинення Другого Ватиканського Собору. 20 червня мене викликали особисто з’явитися до Палацу Декастерія Доктрини Віри [Ватикан] або в особі адвоката. Я навіть припускаю, що вирок вже готовий, враховуючи позасудовий розгляд справи.

Вважаю висунуті мені обвинувачення приводом для честі. Вірю, що самі формулювання очільників звинувачення підтверджують ті тези, які я неодноразово підкреслював у своїх виступах. Невипадково, що звинувачення проти мене – це питання легітимності Хорхе Маріо Бергольйо та відкидання Другого Ватиканського Собору: Собор представляє ідеологічну, богословську, моральну та літургічну ракову пухлину, метастазами якої є «синодальна церква» Бергольйо.

Творці ґендерної ідеології

Ґендерна ідеологія виникла в середині 20 століття. Вона базується на деяких антропологічних твердженнях, які дефінують людську особу виключно через її сексуальність. Творці ґендерної ідеології запровадили до психології та сексології новий термін “ґендер” або “ґендерна ідентичність”, що виражає “соціальну роль” або “стать” людини. Що це означає? Згідно ґендерної теорії дитина не народжується вже з визначеною і вродженою біологічною статтю – хлопчиком або дівчинкою (це можна визначити під час УЗД немовляти на 10-11 тижні вагітності матері), але з невизначеною сексуальною ідентичністю (статтю), яку дитина повинна сама потім вільно обрати згідно своїх суб’єктивних відчуттів та соціалізації. Щоб оправдати і узаконити сексуальні девіації, це широке поле невизначеності та хаосу, назвали і хитро загорнули до поняття “ґендер”. Ключовою річчю в ґендерній теорії є суб’єктивна оцінка людиною власної ідентичності! В корені тут є прихована ворожість та несприйняття своєї біологічної статі і сексуальності.

Ставлення Церкви до гомосексуалізму

Ставлення Церкви до гомосексуалізму завжди було негативне. Воно основувалося на Божому слові та Традиції Церкви. Такого роду гріхи і людські пороки твердо засуджувалися як внутрішня сексуальна невпорядкованість, розбещеність та гидота. Їх ще називали гріхами проти людської природи. Хто каявся, того приймали до Церкви, але він мусів пройти шлях глибокого покаяння і оздоровлення душі. Епітимії тривали навіть до 15-18 років (4 ст.).

Святе Письмо

Святе Писання багаторазово і з найбільшою суворістю засуджує гріх проти природи (гомосексуалізм, лезбіянство, транссексуалізм, педофілія,...). В Старому Завіті, наприклад, в книзі Левіт, яка містить законні приписи дані Мойсею Богом, щоб захоронити вибраний народ від розкладу віри і звичаїв, строго засуджується гомосексуальні практики, які тут називаються «гидотою».

Що таке «глибинна церква»? Які її цілі?

«Глибинна церква» (анг. Deep church) у Католицькій Церкві є тим самим, що й «глибинна держава» (анг. Deep state) або «тіньова влада» на рівні Держави. Іншими словами «глибинна церква» - це церковне масонство.

Колишній нунцій США, арх. Карло Марія Вігано в одному з своїх інтерв’ю пояснює ці два поняття:

«Вираз «глибинна держава» дуже добре виражає ідею паралельної влади, яка хоч і позбавлена легітимності, проте діє в публічній сфері для досягнення особливих інтересів. Загальне добро, яке Держава має обов’язок забезпечувати, «глибинна держава» просуває, натомість, для користі еліт. В той самий спосіб, не можемо цього не визнати, за останні десятиліття сформувалася аналогічна влада в церковній сфері, яку я називаю «глибинна церква», яка поставила за ціль просувати власні інтереси, ніж цілі властиві для Церви Христової, перш за все – спасіння душ.