Гомеопатія в основному зараховується до дисциплін так званої альтернативної медицини. Хоча її засновником вважають німецького лікаря Самуїла Ганеманна (1755-1843рр.), гомеопатія була знана вже учням Гіппократа і хімікові середньовіччя Теопросту Гогенгеймові (парацельсус). Її принцип полягає у лікуванні “подібного подібним” і подавання ліків дуже розведених, наприклад, 1:99, або 1:999 і більше. Фактом є те, що в такім високім розрідженні не мусить бути а ні одна молекула “діючого елементу” і при цьому кажуть, що лік “лікує”. Це для багатьох з нас є дивне і підозріле.
Пит.: На скільки віддалена гомеопатія від класичної медицини?
Відп.: Це є різні світи і нема сенсу їх порівнювати. Також не мудро є вживати назву альтернативна медицина, бо альтернатива до медицини також мала б бути основана на науці. В рамках науки можна точно і різними способами описати конкретні явища. Ілюструємо це на прикладі з області класичної механіки. Рух тіла в середньому космосі можемо описати механікою Ньютона або механікою Гамілтона. Це спосіб є альтернатива опису одної механіки руху є альтернативою до другого опису, але гомеопатія або різноманітні форми шарлатанської медицини не є альтернативою до наукової медицини.
Пит.: Чи можна стверджувати, що гомеопатія це класична медицина обернена з ніг на голову?
Відп.: То є занадто слабе визначення.
Пит.: Спеціальна медична література, наприклад, каже, що там де представник класичної медицини випише пацієнтові з температурою засіб жаропонижаючий, гомеопат цілком здоровій людині приписує лік, котрий температуру піднімає, щоб людина часом не захворіла. Що на це скажете?
Відп.: Класична медицина базується на досвіді і науці двадцяти століть і робить усе для того, щоб бути раціональною, не заперечуючи логіку і йти в ногу з сучасними досягненнями фізики, хімії, біології. Гомеопатія нічого з цього не має.
Пит.: Чи є небезпечним те, що гомеопатів не дуже цікавлять причини і механізми виникнення захворювань, а лише онаки захворювань?
Відп.: Це не тільки небезпечне, це є катастрофа. Це є ірраціональний світ, забобонів і видумок.
Пит.: Чи можемо при гомеопатії говорити про “плацебову реакцію” коли хворому подається фармакологічно невідповідний лік, а дія на організм є викликана переконанням хворого, що він є лікований (сугестія).
Відп.: Очевидно, що так. Уявіть собі, що я вам сказав: вчора я мав аварію автом, я мав вибух в лаболаторії, жінка собі поламала ногу і згорів мені дім. Я є зовсім винищена і подавлена людина. Ви ж мені скажете: Не смієте цьому піддаватися! Нога загоїться, авто маєте застраховане, те все можна поправити. Будете мені це протягом 10 хвилин мірним тоном пояснювати, то це виведе мене зі стану депресії. Подібно діється, коли я захворію і прийду до лікаря, який зі мною сяде, дасть мені можливість все розповісти, мудро це зі мною все проаналізує і випише мені якісь таблетки. Уже це вплине на мене дуже добре. “Плацебова реакція” з одної сторони, сугестія, викликана лагідним людським словом, з другої сторони… тому дуже сумним є той факт, що гуманна сторона медицини є сильно збюрократизована. Лікар, який робить враження, що не любить людей, не надається до контакту з пацієнтами. П’ятнадцять років я мав собаку. За той час не зустрів такого ветеренарного лікаря, який би не любив звірят, але знаю такі випадки, коли відношення з людської сторони до пацієнта були абсолютно невідповідні.
Пит.: Чи можна тоді хоч це приписати гомеопатії як позитивну сторону?
Відп.: Не думайте, що я відношуся до гомеопатії з упередженням. Якби мені хтось сказав, що з пацієнтом лагідно розмовляє і старається розпізнати хворобу, що від перестуди радить вживати липовий чай з медом, то чому би і ні? Проте, - за злочин вважаю, коли лічитель пацієнтові говорить несусвітні речі і по операції раку заборонить йому вживати хімітерапію. Нажаль, це у нас і в світі уже стається. Візьмімо книгу Елізабет Губбарт-Вріггтове “Швидкий курс гомеопатії”. Дозвольте, щоб вам частину прочитав:
Подаємо наступний спосіб застосування ліків:
— не можете ані припустити, щоби подати Sulfur (сірка), як хронічний лік жінці, яка має в шафі рушники акуратно перев’язані рожевою стрічкою;
— не можете дати Phosporus комусь, хто є дуже скромний, ані Arsenicus – лайдакові.”
Це говорить про все. А взагалі, про такі способи лікування говориться далеко не в одній хній книзі.
Пит.: Але існують приклади, які свідчать на користь гомеопатії. Мені приходить на гадку щеплення проти віспи, коли організм захоронюється введенням інвекції (малої кількості сироватки т. зв. віспового гною).
Відп.: Цього не можна навіть порівнювати, бо це є два різні світи. Коли я маю біологічний матеріал – малу кількість бактерій, котрі мені в організмі розмножаться. Не можна сказати нічого проти. Але коли я для лікування вживаю занадто малу дозу аспірину (напр. розчин 1 таблетки у 40 і більше літрах води), то я є смішний. Усі їх балачки про те, що лік відіб’ється до води, про всякого роду випромінювання є дурнотою. Ніхто з тих лічителів не може пояснити про що тут йде мова. Вони вам тільки поручать, щоби їх філософії повірили, але не можуть нічого доказати. Зробите їм закид, то вони бороняться, наприклад тим, що ви говорите з точки зору німецької гомеопатичної школи, в той час коли вони презентують французьку школу або навпаки.
Пит.: Британська лікарська рада дістала в 1856 р. від Сейму лордів завдання викинути зі списку лікарів, кожного, хто практикував гомеопатію. При недавній реорганізації Народної медичної служби в Ліверпулю лікарі обурились і виступили проти вступу гомеопатів до королівської лікарні. Нажаль, на дверях кабінетів наших лікарів часто бачимо: педіатр-гомеопат, терапевт-гомеопат і т.п. Чи не означає це, що в нас гомеопатія повністю легалізована?
Відп.: Все є впорядку коли хтось напише: лікар Йосиф Новий. Коли хтось напише, Йосиф Новий – гомеопат, це є також вірно. Але коли напише лікар Йосиф Новий – гомеопат, то це вже таке протиріччя, як людина чеснот і людина, що низько впала. То не дається порівнювати. Ті люди повинні визничитись. Або цілковито віддатись гомеопатії, живій воді, мертвій воді чи іншим повір’ям або зістати лікарем.
Пит.: Коли вводилась гомеопатія вНімеччині і в Великобританії, то першими проти неї виступили аптекарські працівники. Сьогодні є навпаки – аптекарські працівники для гомеопатії роблять рекламу. Про що їм йде більше – про здоров’я, чи про гроші?
Відп.: В цілосвітовім вимірі у цій грі є мільярди не крон але доларів. Виступати проти гомеопатії це все одно, що виступати проти автомобільної промисловості. Але є важливе, щоб люди знали, що вони є жертвами абсурдного обману. Це щось подібне, як би я сказав, що вода, яка тече з Празького водопроводу завдяки свому складу є гомеопатичний лік на всі хвороби, при умові, що будете трясти тою водою на одну хворобу 10 раз, на другу 70 раз, 100 раз і т.д. але мусите стрясати в ручну, щоб було те людське тепло і коливання. Не можете трясти водою на механічній тріпачці. Такі то несусвітні речі гомеопати вигадують.
Пит.: Від 1 жовтня 1995 р. в Чеській республіці встановлена нова ціна ліків в міру того, скільки містять в собі “діючого елементу”. Гомеопатика мала би бути найдешевшою, але зістає дуже дорога. Чи є то логічно?
Відп.: Певно, що так! Йдеться тут про неморальну і немилосердну торгівлю. Для чого їм їздити на західній машині, якщо вони за ті гроші можуть придбати приватний надзвуковий літак.
Пит.: Скоро зійдуться гомеопати в Празі на Міжнародний сімпозіум. Цей з’їзд взяв під свій захист сам президент Вацлав Гавел. Що на те скажете?
Відп.: Коли ви зустрінетесь з автомеханіком, службовцем, лікарем, редактором, з людьми які є певні себе в своїй праці і виконують її чесно, то ясно, що таких людей не потрібно брати під захист. Гомеопати ж до смішного захищаються авторитетами, але тим їхні вигадки котрі проголошують від розрідження аж по абсурдне тріпання, а також нісенітниці про коливання і випромінювання не зміняться ані трохи. І проста людина мусить бачити цю потужну комерційну силу, нечесний бізнес і дурний обман, тріумф наукової неграмотності.
Джерело: Теотокос
