вівторок, 24 березня 2015 р.

Святі Отці та Вчителі Церкви про виховання дітей

У своїх повчаннях Отці та Вчителі Церкви наголошували, що виховання дітей починається із родини, яка є домашньою церквою. Їхні духовні поради випливають із Божого слова та з власного досвіду і можуть стати допомогою батькам та вихователям у християнській педагогіці.

1. Виховання словом

«Священики мають обов’язок навчати вірних у церкві, а родичі мають обов’язок навчати дітей у дома» (Св. Августин).
«Ви, батьки, є апостолами своїх дітей, а ваш дім – це ваша церква» (Св. Йоан Золотоустий). 
«Виховувати дітей – означає вести їх до Христа» (Св. Карл Борромей).

2. Виховання добрим прикладом

Найліпша наука – це добрий приклад батьків: «Те, що чулося, забувається, а пам’ятається те, що очима бачилося» (Св. Амбросій).
«Діти завжди будуть більше зважати на те, що батьки роблять, ніж на те, що говорять; бо діла мають свою мову і промовляють більше, як уста» (Св. Кирило).

«Діла батьків немов книжки, з яких навчаються діти» (Св. Йоан Золотоустий).


«Матері, вважайте, щоб ваша дитина ніколи у вас чи у ваших чоловіках не бачила нічого, що є гріхом, бо й вона буде те саме робити» (Св. Амбросій).

3. Виховання через покарання

«Хто щадить різки, ненавидить сина; хто ж його любить, той завчасу карає» (Прип. 13, 24). «Випестиш сина, - а він тебе розчарує, гратимешся з ним, - а він тебе засмутить» (Сир 30,9). Святі Отці опираючись на навчання Божого Слова у своїх повчаннях схиляли християн до великої жертовності та любові, не виключаючи тут покарання, як необхідний елемент у вихованні. Для кожного християнського батька чи мами потрібно прийняти правило що, де треба покарати словом, промов до серця, лагідно скажи дитині, що образила Бога, засмутила Матір Божу і тебе. І різка не зашкодить, але тільки в люблячій руці. 
«Як рани водою обмивають, а оливою намащують, так любов і покарання нехай поєднуються» (Св. Григорій Великий Папа).
«Лев страшний усім створінням, але коли увійде до свого леговища, то для левенят своїх є найлагіднішим. А батьки мають бути диким левом осоромлені?» (Св. Августин).
Карай рідко і лагідно, ніколи не карай у гніві. «Навіть коваль не завжди послуговується молотком, бо має й інші способи надати залізу потрібної форми» (Св. Ансельм).

4. Навчання Господньої науки

«Слухайте це батьки! З великою старанністю виховуйте своїх дітей та навчайте Господньої науки. Юність є непокірною і тому має потребу у наставниках, вчителях, керівниках, наглядачах та вихователях. І лиш за таких умов можливо її підкорити. Юність подібна до незагнузданого коня, до неприборканого звіра. Тому, якщо на початку, із раннього віку, ми визначимо для неї належні межі, то в майбутньому не матимемо потреби у великих зусиллях. Не дозволяймо дітям робити те, що є приємним і одночасно шкідливим. Не догоджаймо, тому що вони діти, але постійно навчаймо їх праведності. Наше прагнення задовольняти будь-яке бажання свого чада зашкодить юності найбільше. Особливо ми маємо піклуватися про їхню цнотливість. (…) Хто був цнотливим до шлюбу, той залишиться таким і у шлюбі, й навпаки, хто до шлюбу навчився перелюбу, той і в шлюбі буде чинити те саме. У Св. Письмі сказано: «безстидний смакує від кожного хліба» (Сир 23,17) ” (Св. Йоан Золотоустий, Про виховання дітей).
«Якщо хочеш, щоб твій син був слухняним, то з дитинства виховуй його «у послусі й напоумлені Господньому» (Еф 6,4). Не думай, що слухання Святого Письма для нього буде зайвою справою. Звідти він дізнається для себе корисні слова: «шануй батька свого і матір свою». Не кажи: «Слухання Святого Письма – справа монахів; невже я повинен сина свого зробити монахом?». Це страх опанував тобою. Чому ти боїшся того, що є дуже вигідним? Зроби сина християнином. Адже і мирянам украй необхідно навчатися жити згідно із вчення, яке міститься у Святому Письмі. Особливо це стосується дітей, оскільки у своєму юному віці вони ще багато чого не знають. (…) Саме цей ніжний вік і потребує навчання Божої справи. В такий період швидко засвоюється і, як печатка на воску, карбується в душу дітей усе те, що вони чують. В цей час також формується їхня схильність або до зла, або до доброчинності». (Св. Йоан Золотоустий, Про виховання дітей)


5. Як виховувати дочок?

«Ви, матері, найбільш за все наглядайте за дочками. Ця турбота для вас не буде важкою. Дбайте про те, щоб вони перебували вдома. Перш за все, навчайте їх бути благочестивими, скромними; учіть їх зневажати гроші і не занадто піклуватися про одяг. Саме так ви приготуєте свою дочку до подружнього життя. Якщо виховуватимете їх саме такими, то спасете не лише дочку, але й чоловіка, який одружиться з нею, їхніх дітей та внуків. Бо якщо корінь буде досконалим, то гілки гарно зміцнюватимуться – і ви за все це отримаєте винагороду». (Св. Йоан Золотоустий, Про виховання дітей).

6. Як виховувати синів?

«Сини також повинні бути скромними настільки, щоб найшвидше їх можна було впізнати за благочестям та цнотливістю і щоб вони стали гідними великої похвали як від людей, так і від Бога. Нехай сини навчаться підкоряти черево, утримуватися від надмірності, бути поміркованими, ніжно люблячими та коритися владі» (Св. Йоан Золотоустий, Про виховання дітей).

Немає коментарів:

Дописати коментар