Хочу
дещо розповісти про себе. Мені 36 років. Народився я в сім’ї, де про Бога не знали. Мати була працівниця, а батько
алкоголік. Коли мені було 12 років, він помер. Мати виховувала мене одна. Вчила
всього доброго, але я не слухав її, і вулиця зробила свою справу. Вже з 14
років я розпочав курити анашу, вживати алкоголь та сів на голку. Так
розпочалося моє бурхливе і «веселе» життя, яке тягнулося двадцять років.
Двадцять років темряви і мороку.
Хоча деколи після чергового стакана або дози здавалося, що життя не є вже
таким поганим. Були часи, коли я намагався сам усе залишити. Вдавався до
кодування, але все було намарно. Диявол надійно і твердо тримав мене в своїх
кайданах. Мати, не витримавши моїх постійних гулянок, почала хворіти і скоро
померла.
Після
смерті мами я розпочав ще більше пити. Сів за кермо машини в нетверезому стані,
попав в автоаварію і розбив три машини. Тільки тепер я розумію, що через ці
випробування, горе і біду приходило моє наближення до Господа. Від друзів я дізнався, що є такий Спаситель
Ісус Христос, що Він лікує будь-які рани, визволяє від залежності. З січня 2000
року я розпочав ходити до церкви, слухати проповіді, дивитися, як люди
прославляють Бога, спілкуються з Ним в молитві. І ось сталося чудо. Святий Дух
доторкнувся мене. Господь визволив від
алкогольної залежності, наркотиків і куріння. 7 травня 2000 року я сказав
Господу: «Прости мені, ввійди в моє серце і живи у ньому!» Через три місяця я
прийняв Хрещення. Тепер я нова людина. Я побачив світло, пізнав правду,
очистився від попереднього життя. Господь став для мене Спасителем, Цілителем і
Другом. Моя дружина, яка стільки мучилася зі мною та зберегла наш шлюб,
побачила чудо, яке вчинив зі мною Господь. Незадовго і вона покаялася і
прийняла Хрещення. Наші діти відвідують недільну школу. В нас нова християнська
сім’я, і все
дякуючи Ісусові, Який навіки поселився в наших серцях.
С.Панарін
(За матеріалами: «Когда серца
касается Бог - Письма і свидетельства», том 2, ст.66).
