Переслідування християн в місті Награні (ІІ частина)

Навчімся одного – за все дякувати Ісусу

Слово для підбадьорення у вірі

Коли приходить проблема, стара людина в нас автоматично почне нарікати на Бога або бунтуватися і сумувати. Маємо навчитися одне правило – зректися себе і за все Богу дякувати: «Боже, дякую Тобі за цей хрест, що мене знову насварили, що мені втік автобус…». Достатньо дякувати, а Бог дасть вам світло і покаже: «Поглянь, там тебе чекало нещастя, з цього б вийшло це і це…». І тоді людина побачить і багато інших взаємозв’язків. Але якщо перебуває в бунті проти Бога і в себежалі, то цим відкидає хрест. Якщо хтось насварить нас, автоматично приходить ненависть і себежаль. Саме цього ми повинні відректися, а потім нам відкриються очі. Ми повинні взяти свій хрест – свій конкретний біль – та йти слідом за Ісусом. Куди? На Голготу, а потім до славного воскресіння. Де є Ісус? В славі. Там є наша Батьківщина. Тут на землі ми - тільки подорожуючі.

Синдром цифрового недоумства

Цифрове недоумство – це не жарт, а діагноз. Термін «digital dementia» прийшов з Північної Кореї, що раніше за всіх стала на шлях оцифрування країни. Сьогодні 83,8 % жителів Північної Кореї мають доступ в Інтернет, а у 73 % корейців є смартфони. Разом із смартфонами та іншими гаджетами вірус цифрового недоумства проникає у всі країни і всі прошарки суспільства. Він не знає географічних і соціальних кордонів. В 2007 році спеціалісти почали зауважувати, що все більше підлітків страждають на втрату пам’яті, розлад уваги, когнітивні порушення, пригніченість і депресію, низький рівень самоконтролю. Дослідження показали, що в мозку цих пацієнтів спостерігаються зміни, схожі з тими, що появляються після черепно-мозкової травми чи на ранній стадії деменції – недоумства, яке зазвичай розвивається в похилому віці.  

Визначні нейробіологи, нейрофізіологи, фізіологи мозку, педіатри, психологи і психіатри  розглядають проблеми з різних боків та пишуть наукові дослідження і публікації, щоб звернути увагу суспільства про катастрофічні ризики, які несуть новітні цифрові технології підростаючому поколінню і які повинні враховувати політики, економісти і батьки. Визначний вклад до цієї болючої проблеми вніс німецький нейрофізіолог і психіатр, батько шестеро дітей, МанфредШпітцер.

Переслідування християн в місті Награні (І частина)

Життя і страждання святої мучениці Доротеї-дівиці

Справжня любов до себе

Часто останній жебрак, коли щиро відкриється Богу, швидше буде спасенний, ніж «праведні» фарисеї. Але в кожному з нас є фарисейство і брехня. Тому й Ісус в Євангелії про це говорить. Коли фарисей і митар прийшли помолитися до храму, фарисей молився: «Господи, дякую, що я не такий, як той митар, два рази на тиждень пощу, даю десятину …». Те все, що робив фарисей, не було поганим, але яким було його серце? Не упокорив його перед Богом.

Апостол Петро в день П’ятидесятниці сказав юдеям: «Ви вбили Бога, розіп’яли Ісуса!» Це їм пронизало серце і вони запитали: «Що ми повинні робити?» – «Покайтеся і як дар отримаєте Святого Духа».

Так, Святий Дух приходить знову і знову, коли ми каємося. Щомиті і щодня ми робимо помилки, грішимо думками, а коли на когось подивимось, одразу ж критикуємо, осуджуємо…

Бог до нас говорить…

Бог до нас говорить, але вся проблема в тому, що ми Його не чуємо. Проблема в нашому приймачі. Ми повинні налаштувати наше серце, щоб чути Його голос. Він хоче діяти і через вас, через вашу віру. Хоча ми слабкі – тим більше маємо довіряти Господу, бо «коли я слабий, тоді я сильний». Ісусе, довіряю Тобі!

Треба не залишатися в собі, але йти за Ісусом, триматися Його і вчитися від Нього. Він дасть справжню мудрість, Він дасть силу. Він живий і присутній. Він любить тебе більше, ніж твої батьки чи діти. Він любить тебе більше, ніж ти сам себе. Він пролив за тебе на хресті Свою кров. Він постійно з тобою. Є тільки одна проблема – щоб ти був з Ним. А це основа нашого життя і святості – жити в Божому світлі, жити в Божій правді, в Божій присутності. Це означає серйозно рахуватися з живим Богом – Ісусом – у своєму житті.

Ми викуплені високою ціною

Своїми думками перенесемося декілька століть назад, коли існувала работоргівля.

В одному з приморських містечок проводився ярмарок, де продавали людей – чорних і білих. Цей ярмарок зацікавлював багатих людей, а особливо купців. Обличчя тих, кого продавали були сповнені страхом, люттю та слізьми. Між ними були не лише дорослі чоловіки, а й жінки та молоді дівчата. Кожен з них потрапив на цей ринок по-різному, хто через викрадення, хто через полон, а когось вже перепродують. Доля тих людей була важка… Усі вони втратили своїх рідних і надію повернутися додому, адже стали товаром, який можна тепер купити чи продати та робити з ним що завгодно.

У великому гаморі та скупчені людей купці ретельно розглядають свій товар. Була це непристойна та принизлива процедура.