Було би добре, щоб священики вирішили давати Богу і своїй душі неповні два дні на тиждень і проводити час на молитвах і над Божим словом. Тоді настало б духовне воскресіння всієї України.
Cвященик має свою сім’ю. Було б достатньо, якщо б неповні 2 дні ці одружені священики прожили в спільноті на молитвах. Тоді за деякий час могли б в братній спільноті вирішувати питання взаємної єдності на основі того, що почнуть усвідомлювати спершу зовнішні гріхи, якими відштовхують і відганяють віруючих: чи це грошолюбство, чи властолюбство і священича гордість, чи те, що мають невихованих дітей, які дають згіршення… Тоді прийшли б до висновку: «Так, відтепер ми перестанемо бути шизофреніками, інакше проповідувати, а інакше жити, наша сім’я дійсно буде прикладом, живим Євангелієм для цілої парафії.» Потім ці парохи могли б в своїй парафії присвятитися т.зв. братствам, які в минулому діяли і були великою силою.Тепер знову вони могли б почати діяти в кожній парафії. Чоловіки разом зі священиком підбадьорювали б один одного, як бути главою сім’ї, як мудро вирішувати проблеми, як виховувати дітей, як разом боротися проти духа брехні, який діє через мас-медіа, моду, різні ідеології. З цих обновлених парафій, де були б не тільки прості люди, але й лікарі, політики, митці, працівники мас-медіа, виросло б нове покоління справжніх християн. Люди шукають, але християнство є в цілковитій кризі. Славні теологи і славні філософи відвели від суті і мають на сумлінні духовний цвинтар. Треба дати людям живого Ісуса. Треба на Нього вказати. Треба вказати дорогу і засоби, а ними є братня спільнота, справжнє братерство. З нього будуть виростати вчителі, мученики і апологети. А це завдання Бог ставить перед нами. Де нас Бог поставить, це вже Його справа, важливо, щоб ми були разом в єдності, щоб Він був серед нас.
Джерело: http://vkpatriarhat.org.ua/?p=27810
