Щодня
треба тренуватися у зреченні своєї волі в дрібницях, а головне – у
готовності, щоб коли людина зрікаючись свого добра, не перебувала в
якомусь смутку, зуміла зразу ж з готовністю і з радістю звернути свій
погляд до Господа Ісуса і віддати Йому цю конкретну річ. Саме це
«жертвування Ісаака» має свою ціну. «Ісаак» – це те, що людина найбільше
тримає і в чому бачить найбільше добро.
