У житті кожного з нас відбулась чи ще відбудеться така подія, коли біля нас проходитиме побитий, зранений і коронований терням Чоловік. На Його руках рани від цвяхів. Його обличчя скривавлене, але очі випромінюють любов. На плечах Він несе хрест. Я можу не звернути на Нього увагу і пройти далі, можу зупинитись, про щось задуматись і продовжити свій шлях, а можу йти з Ним. Все залежить від мене.
Але колись, а може вже навіть дуже швидко я знову зустрінусь з Ним. Та це вже буде зовсім інша зустріч. Він буде одягнений в царську мантію, сидітиме на троні, Йому служитимуть ангели, а на Його руках я побачу ті самі рани. Від цвяхів. Сліди моїх гріхів.
І ця остання наша зустріч закінчиться або тим, що ми будемо завжди разом, або тим, що будемо навіки розділені. І тоді Він пригадає мені той момент, коли я не зупинився, а пройшов далі. Мені буде соромно і боляче, але нічого вже не можна буде змінити. Свій вибір я зробив у той день, коли зустрівся з Чоловіком, Який ніс хрест і не звернув на Нього увагу...
