Тайна подружжя з’єднює чоловіка і жінку в одне тіло, в одне серце. Через цю Св. Тайну сам Бог дає всі ласки, щоб спільно переносити всі хрести, труднощі і невдачі, які трапляються на життєвій дорозі. Тому подружжя є нерозривне. Модель християнської сім’ї є: чоловік – ІСУС – жінка. Де Ісус є центром та основою родини. Це означає поставити Ісуса на перше місце у своєму житті. Тільки через любов до Ісуса чоловік і дружина є спосібні безкорислово любити один одного.
Життя – етап випробування
Біблія вказує на велику гідність людини, створеної Богом на Його образ. Крім смертного тіла вона має безсмертну душу, а нею подібна до Бога. Бог сотворив людину як чоловіка і жінку. Це людське життя є лише етапом випробовування, чи кожна особа вибере вічне життя або його відкине і буде вічно мучитись. По суті йдеться про те, чи вибрати правду, прийнявши Божі і природні закони (совість), або поставитися проти неї.
Подружжя – це св. Тайна
В християнстві стосунки між чоловіком і жінкою в подружжі є св. Тайною і це – зв’язок на все життя. Йдеться про союз між чоловіком і жінкою, які перед Богом обіцяють, що будуть разом переносити добре і зле аж до смерті, цей союз поєднаний з щоденним терпінням і відріканням самого себе… Можна було б написати цілі книги, як приклади безкорисної любові і взаємної жертовності чоловіка та дружини, їх батьківської любові до дітей, а також дітей до батьків.
Приклад з життя
В сім’ї, що мала 5 дітей, жінку паралізувало і вона була в інвалідному візочку. Чоловікові навіть не спало на думку втекти від цієї сім’ї та егоїстично піти від сім’ї шукаючи свою власну самореалізацію. Хоча він був ще молодий, прийняв цей хрест і терпеливо піклувався все життя про свою дружину, яка була паралізована і їй залишився вірний аж до смерті.
Жінки, які вийшли заміж за алкоголіків, але черпали силу з молитви і з Божого слова, зуміли ціле життя зносити терпіння від чоловіків, щоб зберегти сім’ю. Вони ціле життя молилися за чоловіка.
Потреба навернення до Бога
Чоловік і жінка перед шлюбом мали б внутрішньо навернутися до Бога, поставити Його на перше місце в своєму житті, щоб бути визволеними від алкоголізму і поганої звички куріння або якоїсь іншої залежності, яка порушує взаємні подружні відносини та вірність. Якщо б вони цей крок зробили, тоді б отримали силу подолати свох гріховні залежності, подолати і схильність до насильства. Схильність до насильства, яка є пов’язана з первородним гріхом, розвиває в людині сучасна модерна музика, окультизм, брехливі філософії та ідеології.
Проблема гріха
Потрібно усвідомити собі, що в кожній людині є первородний гріх, який проявляється так, що розум об’єктивно не пізнає правду, особливо по відношенню до себе. Тут діє Христовий принцип: «І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не добачаєш? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого» (Мт.7, 3-5).
Це справжня і правдива психологія життя, заснована на самокритиці і правдивій здатності вчитися з особистих помилок та з помилок інших. Головною причиною кризи у сім’ях є егоїзм двох сторін! Подружні пари в християнських спільнотах мали би бути ведені до правдивої зрілості, щоб зуміли признати свої помилки і вчилися, як їх мають долати. Так би вирішились подружні кризи і зменшився б високий процент розлучень. Це дорога правди і жертви – любові. Так би діти виростали в здорових сім’ях, бачили б добрий приклад батьків. А це було б для них найкращим приданим на все життя.
Золоте правило Євангелія в непорозуміннях
Скільки зранень в міжлюдських стосунках прийде лише через те, що двоє людей, які навіть люблять один одного, хочуть те саме, але кожен іншим способом. Якщо між собою не спілкуються або якщо одна з сторін вибухне і висварить… Вирішенням міжлюдських конфліктів особливо в сім’ї є те, щоб зуміли один одного перепросити і щоб обидві сторони вчилися зі своїх власних помилок. Наш Спаситель Ісус Христос дає в Євангелії золоте правило: „І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви” (Лк. 6,31).
Євангеліє відкриває правдивий сенс життя
Ісус далі каже: «Зречися самого себе… » Цей принцип діє для кожної людини і на кожен день нашого життя. Чого маємо зрікатися? Свого гніву, заздрості, образливості, себежалю, нездатності прийняти правду, шукання своїх вигод використовуючи інших, цинізму і т.д.
Правдива гідність людини полягає в тому, які життєві принципи вона прийняла. Євангеліє нам дає здорові принципи, а також дає нам мотивації. Відповідає на основні питання людського життя. Відповідає на питання сенсу життя, сенсу терпіння, на питання справедливості, яка в кінцевому етапі виявиться аж після смерті людини. Йдеться про вічне терпіння за невірство і зло, або про осягнення вічного щастя через віру в Ісуса і з вірою зробленого на землі добра. Метою життя не є здобути своє вимріяне щастя ціною страждань інших. Але метою життя є поставити на перше місце Бога і Його Закони, які вказані у Божому слові і вкладені до нашої совісті.
Без цього правдивого фундаменту людина-атеїст у випадку важкої хвороби немає мотивації, чому має терпіти. Вона навіть не має мотивації, чому мала б робити добро іншим. Якщо людина зруйнує фундамент, яким є відношення до Бога, збудоване на любові, то її відношення до самої себе є фальшивим і також фальшивим є відношення до свого ближнього. В жодному випадку така людина не може бути щасливою, ані в цьому житті, і на кінець, ані у вічності.
Як подолати егоїзм та насильство у сім’ї?
Щоб настало усунення насильства в сім’ї, існує одне рішення – правдива самокритика і введення у життя, перевірених 2000 років і випробуваних, євангелійних принципів і законів. Їх потрібно пізнавати і реалізовувати. Сам Ісус є для нас взірцем як перемогти насильство. Він знав, що людська сліпота і затверділість є майже непоборна. Тому сам добровільно терпів і помер і так переміг корінь зла, який є духовний і який прищеплений до кожної людської душі і тримає її з допомогою егоїзму в рабстві.
Як здобути любов і гармонію у подружжі?
Існує одна випробувана століттями добра засада: Які життєві принципи прийме людина, такий дух панує в сім’ї і приносить плоди. Якщо молода людина, молода сім’я прийме євангелійні принципи, які її підтримують в духовній боротьбі проти егоїзму, то в сім’ї запанує гармонія і справжня любов. Людина мусить реформувати насамперед себе. Після кожного визнання свого гріха, засмакує Боже прощення. Через пізнання Божої любові отримує нову силу бачити в тому іншому позитивне, толерувати його слабість і одночасно хоче йому щиро допомогти. Правда про помилки другого мусить бути сказана з любов’ю і в потрібний час.
Це є життєва мудрість, в якій людина зростає кожен день, якщо вирішила ступити на дорогу жертви і любові. На цій дорозі розпочинається боротьба з егоїзмом і духовною сліпотою. Також йдеться про боротьбу з фальшивими філософіями, фальшивими психологіями, фальшивими поганськими релігіями, фальшивими ідеологіями, але і з єресями всередині християнства. Вони побудовані для підсилювання людського егоїзму і невміння признати собі правду, нездатності до правдивої жертви.
Подружжя – лік проти егоїзму
Людина народжується чоловіком або жінкою. У дитячому і підлітковому віці егоцентризм та егоїзм проявляється найбільше. Це поєднано з неправдою та нереальністю. Подружжя допомагає обидвом молодим людям вийти з рабства власного егоїзму. Найперше вони примушені сприймати другого таким, яким він є, що веде до необхідної толерантності, а пізніше, якщо мають дітей, то змушені їх виховувати і тим самим позбуваються егоїстичного думання та поведінки. Тобто, природна сім’я, через жертву і чисту любов, формує людину до духовної зрілості.
Здорова сім’я конфліктів не боїться. Після кожного випробування, сім’я, яка дійсно закорінена в Христі (живе з віри у Ісуса Христа, застосовуючи Його Заповіді у життя), стає більш очищеною і утвердженою в правдивій гармонії. Якщо конфлікт вирішується правильно, то наступає позитивна зміна, яка веде до правдивої мудрості та до глибшої єдності між чоловіком і жінкою та до правдивішої взаємної любові. Все це є побудовано на здоровій самокритиці і прощенні. Однак, це неможливе без усвідомлення правдивого сенсу життя і страждання!
Правдиво любити себе і ближнього неможливо без респектування найбільшої заповіді: „Люби Бога цілим серцем, цілою душею і всією думкою” (пор. Мт. 22,37)., а свого ближнього, як самого себе (пор. Мт. 19,19; Лк. 10,27). На цих двох заповідях любові стоїть Божий закон і на цій основі потрібно будувати своє життя, відносини між особами сім’ї.
Джерело: Сім'я під Покровом Богородиці
