Моральні чесноти: мудрість, справедливість, мужність і стриманість

Моральні чесноти здобуваються зусиллями людини під дією Божої ласки. Джерелом усіх моральних чеснот є чотири головні чесноти: мудрість, справедливість, мужність, поміркованість (пор. Муд. 8,7).

Усі інші чесноти групуються навколо них: покора, послух, лагідність, щедрість, чистота та витривалість.

1). Чеснота мудрості

На багатьох місцях Боже слово хвалить чесноту мудрості.

«Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток» (Прип. 3,13-14).

«Набирайсь мудрости, розуму набирайся, не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст... Початок мудрости: здобувай мудрість! Усім твоїм маєтком здобувай розум» (Прип. 4,5-9).

Про чесноту християнської любові

Віра і надія – це чесноти тимчасові, бо вони тільки в земному житті необхідні нам, щоб наближатися до Бога. Чеснота любові, однак, є вічна, а тому усе в Божому Царстві засноване на ній. Любов є найбільшою чеснотою, вона уподібнює нас до Бога.

1. Три види любові

В християнській термінології розрізняють три види любові:

· духовна – агапе – чиста, безкорислива любов;

· душевна – філія – любов до родини і народу;

· тілесна – ерос - чуттєва любов.

Чиста любов агапе є закорінена в Бозі. Відносно ближнього вона проявляється безкорисливою жертовністю. Такою любов’ю нас полюбив Сам Бог.

Про чесноту християнської надії

Християнська надія спрямована на Бога: на Його обітниці та допомогу. У Бозі християнин знаходить внутрішній спокій душі та впевненість, що Він, як люблячий Отець, безперестанно турбується про його життя. Бог не осоромить і не розчарує тих, хто на Нього покладає свою надію! Апостол Павло підбадьорює, що Ісус Христос є наша надія (пор. 1 Тим. 1,1).

Християнська надія випливає з чесноти віри: ми надіємося отримати від Бога те, що приймаємо тепер через віру. Наприклад: воскресіння тіл, вислухані молитви, Божі обітниці про Боже Царство, другий прихід Ісуса Христа та суд над усім людством тощо. Тому апостол Павло каже: «Дотримуймося непохитно визнання надії, - бо той, хто обіцяв, вірний» (Євр. 10, 23).

Чеснота надії опирається на доброту, всемогутність та вірність Бога. Таке глибоке уповання на Господа є коренем надії, і чим сильніший той корінь, тим сильніша й надія. Праведному Симеонові Господь Бог обіцяв, що перш ніж він помре, то побачить ще обіцяного Месію - Ісуса. І старець сердечно тужив за тією хвилиною, бо був переконаний у тому, що Бог дотримає даного слова (пор. Лк. 2, 25-32). На прикладі кровоточивої жінки, що торкнулася краю одежі Ісуса Христа, коли Він входив до дому Яїра, бачимо велику надію на Божу всемогутність та милосердя (Мт. 9, 22).

Про чесноту християнської віри

Що таке віра?

Віра – це вільна згода людини прийняти за правду те, що Бог нам об'явив. А повне і остаточне об’явлення Бог здійснив нам через Ісуса Христа. Також: «Віра є запорукою того, чого сподіваємося» (Євр. 11,1). Як телескоп дає можливість відкрити у космосі дуже далекі небесні тіла, невидимі для неозброєного ока, так і віра, дає нам заглянути у духовний, надприродній світ.

Віра християнина має бути правдивою та біблійною. Вона основується на Божому слові та правовірному вченні Христової Церкви. В усій історії християнства можна прослідкувати безнастанну боротьба добрих пастирів за чистоту віри, яку як зі зовні так із середини Церкви, різні сили намагалися спотворити і зруйнувати єретичними науками. Церква прийняла спадщину віри від самих апостолів та їх учнів. Правди віри, враховуючи розвиток технології, науки та культури, не можуть підлягати змінам чи еволюції. Християнська віра є незмінна!

Два виміри віри

1. Віра природна або людська

2. Віра як дар Божий

Про Божі чесноти

У Таїнстві Хрещення, коли Святий Дух входити до душі новоохрещеної людини, Він просвічує сили її духу так, що вона може легко підноситися до Бога. Разом з освяченою ласкою Божий Дух вливає до душі три чесноти – віру, надію і любов. Їх називаємо Божими чеснотами, бо вони стосуються самого Бога. Завдання цих чеснот є з'єднати християнина з Богом через Ісуса Христа, щоб він міг брати участь у Божому житті. Також вони перемінюють внутрішнє життя людини, виховують і оживляють усі її моральні чесноти.

Божі чесноти розуміємо як Божий дар, як здібність, яку необхідно розвивати. Тому їх відносять до надприродних чеснот, які є дані Богом і підтримують в людині Боже життя. Їх можемо порівняти до чистого пшеничного зерна. Коли його візьмемо в наші долоні, то збагнемо, що це зерно має у собі життя, але воно є у стані спокою та сну. І лише тоді,коли з’являться відповідні сприятливі умови – тепло, світло і волога,воно проростає та приносить плід.

Що таке чеснота?

Чеснота - це добра звичка душі, яка дає людині схильність легко робити добро. А звичка виробляється через часте повторення одної і тої ж речі. Погана звичка або гріховна звичка веде до гріховної залежності. Сам термін «чеснота» походить від латинського слова«virtus» (віртус), що означає «сила», «міць», «відвага», «міцність».

Усі чесноти поділяються на дві групи:

Божі чесноти

1. Віра

2. Надія

3. Любов