Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

вівторок, 27 лютого 2018 р.

Основа подружніх взаємовідносин

Подружнє життя подібне своєю складністю до великого будинку. Для того, щоб він був міцний та придатний до життя, його мусять правильно побудувати згідно усіх норм будівництва. Добрий будинок повинен мати міцний фундамент та сильну структуру стін і перекриття. Сімейне життя, як живий організм, також має мати сильну основу і внутрішню структуру, які роблять її морально міцною. Цими стовпами сім'ї є любов, довіра, вірність, чесність, прощення і спільна родинна молитва. 

1. Любов. Любити - означає жити для добра і щастя другої людини. А це вимагає зміни життя і мислення (навернення - гр. "метаноіа"). Тут людина потребує Ісуса, щоб навчитися любити та жити для іншої особи. Християнська любов є безкорисливою, тобто, вона з'єднана з самозреченням, відповідальністю і посвятою. Правдива любов є відображенням Божої любові. Любити - означає також взяти відповідальність за іншого перед батьками, перед суспільством і Богом. 

2. Довіра. У подружжі довіра мусить бути повною, тобто на цілих 100 %. Відсутність довіри переходить у ревнощі. Складовими довіри є передбачливість особи, надійність людини та віра людині. Непередбачливим людям важко довіритись, адже не знати, як вони себе поведуть у кризових чи напружених ситуаціях. 

3. Вірність. Вірність не передбачає винятків, бо вона є закорінена в любові. У житті трапляється різне: хвороби, травми, інвалідність, психічні хвороби, фінансові проблеми, непорозуміння тощо. Це не має привести до розлучення. Хлопець і дівчина ще перед шлюбом мають для себе вирішити: Що я робитиму, коли таке прийде в мою майбутню сім'ю? Коли вони не зможуть дати точної позитивної відповіді, то до подружжя краще не вступати. Ви ще не готові! Зберігати взаємну вірність подружжя має ціле своє життя.

Читайте також: Приготування до подружнього життя

Одруженим слід закрити своє серце для чужих людей (в своїх почуттях, поглядах, мові і поведінці), пам'ятаючи, що ви сказали своє "так" перед Богом тільки одній особі - це ваш чоловік чи дружина. У життя приходитимуть різні спокуси. Але кожна переможена спокуса допомагає духовно рости. Бог не допускає спокуси понад силу людини. Без Господа подружжя впаде, а з Ним буде бачити Його благословення. 

4. Чесність. Подружжя має плекати у своїх відношеннях чесність, яка основана на правді та справедливості. На брехні людина далеко не поїде, рано чи пізно усе виявиться. Лукавство, брехня, користолюбність, таємниці і страх - це те, що руйнує взаємну чесність. 

5. Прощення. У житті треба навчитися взаємно прощати та просити прощення. Тут перемагає покора! Хто перший впокориться, той будує рятівний міст примирення, той здобуває заслугу перед Богом. Силу простити дає Ісус. 

6. Спільна родинна молитва. У сучасній добі антихристиянської культури, християнська сім'я без спільної молитви не вистоїть. Дух світу її розчавить. Молитва має стати для родини оазисом, де можна начерпатися сили реалізувати усе вище перелічене. Наше буденне життя є часто в постійному русі. Ми постійно щось не встигаємо, а це нас фізично і духовно вичерпує та робить роздратованими. З іншої сторони, не мовчать недоліки нашого характеру та сила гріха в нас (душевна пиха, тілесні пристрасті, прив'язаність до людей, речей і своїх ідей). Якраз, на молитві, людина має шанс знову організуватися: віддати Ісусові свої гріхи, довірити Йому своє життя та просити віри і сили перемагати свої немочі. 

Родинна молитва є найкращим батьківським прикладом і методом християнського виховання. Діти з малечку вчаться від батьків покладатися у всьому на Ісуса. Звичайно, спочатку для них це має виробитися як звичка, а потім прийде свідомість і потреба у Бозі. Спільна молитва об'єднує родину, оживляє їхню віру. Тут велику відповідальність мають батьки. Слід організувати молитву відповідно до дитячого віку і способу їх сприйняття. У часі призначеному для молитви можна читати також "Дитячу Біблію" ставлячи потім питання для закріплення та більшого усвідомлення матеріалу.