Перед обличчям смерті

Всі ми маємо багато різних справ, турбот, проблем, про них думаємо, аналізуємо, шукаємо рішення, і так протягом цілого життя. А про що думає людина перед обличчям смерті? Одні продовжують вирішувати проблеми, інші планують свої справи, хтось намагається втриматись у цьому житті, кожен по-різному.

Професор Парріні, який жив у Флоренції, вступив до масонської ложі і перед всіма присутніми заявив, що зрікається Господа Ісуса і що в годині смерті не хоче бачити біля себе священика, а після смерті не бажає жодних церковних обрядів.

Коли буде кінець світу?

Багато людей, якщо не всі, хоч раз задумувались над цим запитанням: А коли буде кінець світу? Існує безліч версій і теорій, коли і як це має статись. Різні люди у різний час пробували прогнозувати, коли саме нашу планету чекає цей катаклізм, який стане останньою сторінкою існування Землі і всього людства.

Один з них, Михаїл Штифель стверджував, що це відбудеться о 7 годині 19 жовтня 1553 року. Дж. Рассел (засновник секти «свідки Єгови»), прогнозував, що дата кінця світу – 1874, а коли цього не сталось, то без проблем "переніс" цей день на 1914 рік. І всупереч таким невтішним прогнозам, ми з вами ще існуємо.

Чи є щось страшніше за коронавірус?

Паніка, яка розповсюдилась по цілому світі через поширення коронавірусу, не обминула й України. Люди з підозрою дивляться на тих, які приїхали з Китаю чи Італії, тероризують їх. Всіх (майже всіх) опанував страх перед цією хворобою. 

Так, ми маємо бути обережні і берегти своє здоров'я і життя, бо їх нам дарував Бог, але Він говорить до нас у Псалмі: "Ти не злякаєшся ... ні чуми, що в пітьмі бродить, ні зарази, що нищить опівдні. Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе - до тебе не підійде." (Пс. 91,5-7) Потрібно покласти свою надію на Господа, а Він охоронить від всього зла. Маємо боятися не короновіруса, а гріха і вічного засудження.

БОРОТЬБА ЗА ДУШУ ПОМИРАЮЧОГО АЖ ДО ОСТАННЬОЇ СЕКУНДИ

Це сталося приблизно 50 років тому. Одна родина довго молилася за свого невіруючого батька. А коли він лежав прикутий хворобою до ліжка, діти наполегливо просили місцевого єпископа, щоб їм допоміг. „Якщо він не хоче бачити священика, то єпископа, тим більше,” – уточнював владика. Але діти вмовили єпископа і він почав молитися, просити Бога, як можна цій душі помогти. На молитві йому прийшла думка і він почав діяти.

На наступний день одягнувся у світський одяг, пішов у лікарню і (ніби випадково) заглянув у палату, де лежав невіруючий чоловік. Здалека почав розмову про погоду, про життя…, попрощався і пішов. На другий день знову заглянув до свого нового приятеля і непомітно перейшов до теми про сенс життя, короткість часу, про смерть, але скоро закінчив і пішов геть.

З БОГОМ ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ: вислухана молитва і примирення з Ісусом

На дворі був теплий осінній день. Я зі своєю сестрою мали їхати до лікарні відвідати дідуся. Місяць тому його поклали в лікарню з діагнозом гангрена ноги, а ще до того цукровий діабет. Лікарі казали, що якщо гангрена почне більше прогресувати, то будуть змушені відрізати ступню ноги. Під час перебування у лікарні дідусь мав два мікроінфаркти, тому була серйозна небезпека, що він може швидко померти. Ми домовилися з одним священиком, щоб він поїхав з нами у лікарню і посповідав дідуся.

Дідусь був віруючий, але до святої Сповіді він приступав лише раз на рік. Зранку ми зайшли до каплички і клякнули перед кивотом, де перебував живий Ісус у Пресвятій Тайні Євхаристії і щиро Його просили, щоб Він взяв в Свої руки цю справу, щоб Він Сам вложив до серця дідуся те бажання посповідатися, примиритися з Господом Богом.

РАХУВАТИСЬ ЗІ СМЕРТЮ, З ВІЧНІСТЮ І З ПЕКЛОМ – ЦЕ МУДРІСТЬ

Хто при житті не хоче вірити в пекло, то після смерті до нього впаде.

Одна дівчина йшла до храму. Священик мав коротку проповідь. Прочитав зі Святого Письма: „Підуть у вічний вогонь, де буде плач і скрегіт зубів”. Потім нагнувся з проповідальниці і сказав: „Тільки одного боюся, вічної погибелі.” Потім сумно подивився на людей. Через слово прийшов Божий Дух і почав сильно діяти і на дівчину, яка собі нараз усвідомила: Але і я можу загинути навіки! Тяжко висловити це словами, цю реальність глибокого болю перед страшною небезпекою, яка мені особисто загрожує. Це треба пережити.

Дівчина близько трьох тижнів переживала страшну депресію, що власне вже є засуджена. В такому стані прийшла до храму.

САМЕ ЦЬОГО Я ПОТРЕБУВАЛА

В двері квартири хтось сильно застукав. Господар відчинив і побачив схвильовану дівчину, яка попросила його прийти до її мами і допомогти їй спастись. Чоловік, а був це професор і ліберальний теолог, погодився. Пішов за даною йому адресою і знайшовши дім, увійшов до середини.

На ліжку лежала худенька жінка, по ній було видно, що жити залишилось їй недовго. Гість не гаючи часу почав розповідати хворій про Ісуса, як про хороший приклад життя, про те, що Він є великим Вчителем. Помираюча перебила його і сказала:"Але в усьому цьому нема нічого для такої, як я. Я не потребую приклад. Я є грішницею." Відвідувач бачив перед собою помираючу душу, а не міг нічим їй допомогти. Не мав з собою Євангелія, але згадав про те, чому вчила його мама і розпочав говорити про Божу любов в Христі, про Його смерть за всіх грішників, хоча сам не дуже в це вірив.

СМЕРТЕЛЬНИЙ УКУС МЕДУЗИ СПАС ЖИТТЯ

Записано свідоцтво Яна Мак Кормака з Нової Зеландії, який в 1981р. пережив трагічну подію, після якої опинився в пеклі, а потім Бог йому показав також небо. Ця подія сталася на острові Маврикій, який розташований поблизу Мадагаскару. Під час занурення в море Ян отримав 5 ужалень від отруйних медуз. Коли випливав з води, мав уже набряклу цілу руку. Усвідомлював, що це смертельно. В лікарні помер і опинився в пеклі. Він сам про це свідчить: 

„Я не вірив у пекло. Я був атеїстом і вірив, що пекло – це релігійна вигадка для застрашування людей, щоб вони прийняли якусь релігію…Однак ця уява тут дуже швидко розвіялась. Я не був на якісь приємній вечірці, але стояв тут, мимо свого фізичного тіла. Навіть своєму найгіршому ворогу я не бажав би попасти сюди. Це було страшне місце. Я не мав навіть найменшого поняття, як звідтіля вийти. Як взагалі хтось може вийти з пекла? Я говорив собі: Чому я тут, на цьому місці, якщо я молився? Я молився ще перед тим як помер. Просив Бога аби мені простив гріхи. Я почав нарікати і буквально волав до Бога: «Чому я тут? Я просив Тебе про прощення, отож чому я тут? Я дав Тобі своє серце, отож чому я тут?» Єдиною причиною, задля якої я міг би це місце покинути, було те, що я чинив покаяння ще перед тим як помер. Якщо ти вже там внизу, запізно каятись. Покаятися можеш лише перед тим як помреш. 

ПЕКЛО ІСНУЄ. ЯКІ ГРІХИ ВЕДУТЬ ЛЮДЕЙ ДО ПЕКЛА?

Як уникнути це місце терпінь? 

Про пекло серед християн сьогодні говориться мало. Дехто оправдовується, не говорить тому, щоб не травмувати людей, не робити тероризму або це не в моді. Існують навіть єресі, які відкидають існування пекла чи його вічність. Сам Ісус говорить про пекло в Євангеліях 18 разів. 

Часто християнам і світу представлявся фальшивий образ Ісуса: Ісуса добрий і милий, але який нічого не говориться, що він є також справедливий Бог і Суддя. 

Ісус ніколи не говорить про милосердя без справедливості. Хто є християни? Це ті, хто наслідує Ісуса і його навчання. А одночасно християни рахуються і вірять в існування Божого суду, неба або вічного засудження у пеклі.

ЯКЕ САМЕ КОЛЕСО БУЛО ПОШКОДЖЕНЕ?

Коли після кількох дощових і похмурих днів на небі з"явилось сонечко, четверо студентів вирішили не йти на пари, а відпочити на природі. Наступного дня розповіли своїй викладачці, що коли вони їхали на навчання, то пробили колесо, а тому були відсутні на заняттях. Вона з усмішкою відповіла:"Не переживайте за пропущену контрольну, я дам вам імпровізований тест на іншу тему. Сідайте, будь ласка, візьміть по листку паперу і ручку." Четверо друзів зраділи, що все так легко зійшло їм з рук.

- Увага, перше запитання, - розпочала викладачка. Студенти приготувались писати.

- Яке з чотирьох коліс ви пробили?

І тут хлопці зрозуміли, що вони не готові відповідати...

МАЮ СТРАХ ЗА ВАС

Хлопець, який захворів на лейкемію, пережив вже чотири рецидиви хвороби. Після цього лікар був змушений сказати йому: " Клейтоне, ... тобі залишилось жити не більше трьох місяців." І тепер у віці 18 років він посвячує всі свої останні сили тому, щоб говорити про свою віру і щоб попередити багатьох молодих людей.

Хлопчина проголошує:" Я знаю, коли помру, а ви ні. А ви не хочете роздумувати над змістом життя, над тим, що є справді важливим."

Хтось його запитав:" Клейтоне, ти боїшся?"

НАДЗВИЧАЙНА СІМ’Я

В камбоджійських джунглях Хаїмові і його сім’ї дали лопати і наказали копати собі могили. Вони були заручниками в червоних кхмерів, які вважали християн „ ворогами славної революції”. Солдати дозволили Хаїмові і його сім’ї стати на коліна, скласти руки і помолитися. Тоді Хаїм почав переконувати солдатів покаятися і прийняти Ісуса як свого Спасителя. Солдатів спантеличило співчуття у його голосі перед лицем смерті. Поки він говорив, один з його синів зіскочив і втік до лісу. Солдати кинулися за ним, але Хаїм зупинив їх. Його спокій переконав комуністів подивитися, що він робитиме.

"ВСІ ПРИЙДЕМО ДО НЕБА"

Вечірка була в розпалі. У всіх був піднесений настрій, а гучна музика підтримувала його. Коли настав апогей і кожен "розслабився" під впливом алкоголю, то всі разом приєднались до пісні, яка залунала з колонок і загорлали:"А ми всі, всі, всі прийдемо до неба!"

Альфред ще підспівував цей рядок пісні, коли сідав до авто свого друга. Потім сталось те, чого ніхто не очікував. Водій, який був сильно напідпитку на великій швидкості врізався в дерево. Останнє, що Альфред ще пам'ятав, був сильний шум.

Коли він прийшов до тями, був в лікарні. Медсестра обережно повідомила йому правду. Всі, які були з ним в машині, загинули. Він був єдиним, хто залишився живим. Хлопець був настільки вражений цією звісткою, що довгий час ніхто не міг з ним говорити. Шлягер, який співала їхня компанія, постійно крутився у нього в голові:"А ми всі, всі, всі прийдемо до неба!"

ТВІЙ ВИБІР: НЕБО ЧИ ПЕКЛО?

В розмові з християнином один старший чоловік сказав:"Християнство - дуже радикальна віра. Або людина є спасенною, або є засудженою." Це справді короткий і ясний висновок, який підтверджений Богом в Євангелії, наприклад, Мат. 25 та інших місцях Божого слова.

Згідно вчення Біблії існує дві групи людей:

одні спасенні, а інші засуджені.

Коли Христос прийде судити живих і мертвих, то одні підуть до неба, а інші до пекла. Не існує третього місця і третьої категорії людей.

Але не Бог готує людині пекло, не Бог є жорстоким, це ми є затверділими щодо Божої ласки, ми самі вибираємо собі пекло своїм життям і відношенням, а точніше байдужістю, до Христа.

МАРНОТА

Короткочасність і марність людського життя у мистецтві часто зображується такими символами: пісочний годинник, квітка і череп. Один з художників, який жив у 17 столітті, намалював картину "Марнота". Троянда на ній символізує любов, годинник – швидкоплинність часу, а між ними людський череп. Автор бачив це реалістично. Людина живе, любить і хоче, щоб її любили, але її час є порахований: вона помирає і нічого не залишає після себе. Марнота...

Але Бог має Свій план щодо життя кожного з нас. Він любить кожного з нас і дав за нас у жертву Свого Сина, щоб дарувати нам вічне життя. Господь хоче ввійти до твого життя і твоєї родини, хоче ввійти до тебе і жити з тобою, щоб наповнити твоє життя змістом і надією. Можливо хтось вважає своє існування непотрібним і позбавленим сенсу, але Бог показує, що це не так, що Він про нас турбується і дбає.

ЗАЧИНЕНІ ДВЕРІ

Щоб вирішити якусь конкретну проблему або чогось досягнути в житті, люди шукають для цього шляхів. Мій знайомий розповідав про одного чоловіка, для якого не є важкою справою вирішити будь-що, чого потребують від нього інші. Тобто все: влаштування на роботу, отримання різного роду довідок чи документів, газифікації, отримання пільг та багато іншого. Він має знайомих на різних рівнях влади, перед ним відчинені двері всіх кабінетів, тобто це людина, яка може все або майже все. Всі ці "послуги" потрібно оплатити, а сума залежить від складності проблеми.

Він почуває себе незамінним і потрібним, бо допомагає іншим і робить цим добро. Для нього немає чогось важкого, все є доступне і можливе. Його зв"язки гарантують йому досягнення будь-якої цілі.

НАЙВАЖЛИВІША У ЖИТТІ ЗУСТРІЧ

У житті кожного з нас відбулась чи ще відбудеться така подія, коли біля нас проходитиме побитий, зранений і коронований терням Чоловік. На Його руках рани від цвяхів. Його обличчя скривавлене, але очі випромінюють любов. На плечах Він несе хрест. Я можу не звернути на Нього увагу і пройти далі, можу зупинитись, про щось задуматись і продовжити свій шлях, а можу йти з Ним. Все залежить від мене.

СПРАВЖНІЙ СКАРБ

Під час розкопок Помпеї (міста в Італії знищеного виверженням вулкану Везувій в 79 році від Р. Х.) археологи знайшли тіло жінки, обидві руки якої були наповнені золотом: сережками, ланцюжками та іншими дорогоцінностями. Ці прикраси, як запевняють фахівці, є одними з найкращих зразків ювелірних виробів того часу.

Можемо собі уявити цю жінку, яка побачивши небезпеку, що наближається, біжить, щоб взяти те найдорожче, що має. А через короткий відрізок часу, покрита шаром попелу з вулкану, вона помирає від задушення. Ця картина ще сьогодні, більш ніж 19 століть після катастрофи вражає: недоторканий скарб біля мертвої людини!

А ЩО З ТВОЄЮ ДУШЕЮ?

Фелікс - віруючий, який щиро молився і кому тільки міг розповідав про Ісуса і про спасіння душі, мав звичку при цьому ставити прямі запитання. Одного разу він йшов за чоловіком, постать якого нагадувала йому його знайомого, з яким вже не раз говорив про Бога. Наздогнав його і поклавши руку йому на плече запитав: "так як є з твоєю душею?" Той обернувся і Фелікс зрозумів, що помилився. Перепросившись він пішов далі.

ЯК МИ МОЖЕМО СПАСТИСЬ?

Якщо запитаємо будь-яку людину, яким чином вона спасеться, то почуємо багато гарних версій. Одні спасуться через добрі діла, інші через дотримування заповідей Божих, хтось тому, що нікого не вбив, а дехто тому, що ходить до церкви. Цей список можна продовжувати до нескінченості.

А що говорить на це Господь у Своєму слові? "Оправдані Його Кров'ю ми спасемося Ним від гніву" (Рим. 5, 9). "Щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ніхто не оправдається ділами закону" (Гал. 2, 16).