Два етапи на дорозі до святості

Перший етап духовного життя

Життя християнина починається із Таїнства Хрещення, де він духовно народжується з води і Духа Святого. Таким чином людина стає Божою дитиною і учасником Божого Царства. Хрещення має характер союзу між людиною і Богом, щоб «вірити і служити Христові».

Коли хтось був охрещений в дитинстві, то він обов’язково мусить у зрілому віці цей союз свідомо відновити і відновлювати на протязі життя, усвідомлюючи своє покликання і відповідальність. Часто тут людина мусить проходити етапом навернення (зміни мислення).

Важливо знати: хто ти є?

Одного разу таке питання поставили Івану Хрестителю посланці від первосвящеників: «Хто ти є?» (пор. Ів. 1,19-28). І він їм дав чітку і ясну відповідь.

Це запитання є також основне для життя кожного з нас: Хто ти? Наприклад, ти чоловік чи жінка? Гендерна ідеологія просовує сьогодні ірреальність і твердить, що стать можна вибрати або змінити. Отож, будь свідомий того ким ти є, і не дозволь себе збаламутити.

Хто ти є? Ти - людина, творіння, ти не Бог. Ти не є також ні ангел, ані т.зв. розвинута тварина. Був час, коли ти на цій Землі не існував, і прийде момент, коли ти відійдеш з цього земного життя.

Хто ти є? Через батьків ти прийняв людське тіло, а через пряме Боже втручання тобі було дано бесмертного духа. Ним ти подібний до Бога. Таким чином ти почав існувати . Після закінчення земного життя дійде на Божому суді до вічного виміру, яка стане для тебе щасливим або нещасливим.

Таїнство нашого співвоскресіння з Христом

Боже слово каже, що з Христом ми воскресли. Це для нас таїнство. Ісус воскрес дві тисячі років тому в Єрусалимі. Але я не є в Єрусалимі, а в іншому місці і в інший час. Я не був в Ісусовому гробі, щоб разом з Ним воскреснути. Я тоді ще навіть не існував. Отож, що означає слово «разом з Ним ми воскресли?». Усвідоммо, що відбулося при воскресінні Христа: мертве тіло Ісуса, яке лежало в гробі, не лише воскресло, але й перемінилося. Отож Христос воскрес уже з прославленим тілом. Він пройшов через кам’яний гріб, хоча до входу в гріб був привалений камінь. Потім 40 днів Він з’являвся апостолам у різних місцях. Отож до Ісусового фізичного тіла з воскресінням увійшло нове життя, воно було прославлене.

Таїнство Христового воскресіння має подвійний вимір. Фізичний вимір: Христос воскрес із мертвих реально та історично. Гріб порожній, Він дійсно воскрес, ніхто Його не викрав. А також є духовний вимір ‒ перемінення Христового тіла, зміна у фізичній природі Христа ‒ в тій людській, нашій природі, яку Він взяв на Себе. Від Адама ми отримали однаковий генетичний код: у нас дві руки, дві ноги, очі і т.д. Подібно відбувається і в духовній області: Христос є другим Адамом, а ми приймаємо Його життя, вічне життя, яке було нам дане.

Вибір людини - між наслідуванням Христа та славою світу

Людина постійно прагне бути кимось, чогось досягнути, здобути собі кар᾽єру. Багато з них вже погоріло на шляху досягнення своїх амбіцій, здобувши або і ні, того чого хотіли. А що говорить нам слово Боже про це? «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать».

Розглянемо випадок Йосифа у Єгипті. Коли брати продали його торгівцям, то він став рабом у домі фараонового вельможі. Потім, через те, що не хотів порушити Божої заповіді потрапив до в᾽язниці. Не нарікав, а прийняв це як належне. А за свою вірність отримав потім від Господа як нагороду посаду другої людини після фараона.

Діва Марія теж не шукала чогось свого, а в покорі прийняла Божий задум: «Ось, я раба Господня!» Вона не вимагала для себе почестей і слави, а завжди перебувала у тіні Ісуса.

Коли апостоли хотіли в Царстві Ісуса сидіти праворуч і ліворуч Господа, то відповідь була: «Хто хоче у вас бути першим, нехай буде для вас слугою».

Божі "камери" спостерігають наші думки, слова і вчинки

В газетах або по телебаченні ми часто можемо побачити фотографії відомих людей: політиків, спортсменів. Наприклад, американський президент тримає кермо яхти і направляє її до прекрасного острова. Але під фото є напис, з якого дізнаємось, що крім нього там знаходяться ще троє охоронців і фотограф.

Цей випадок явно показує, як ми з радістю відкриваємо людям своє життя з кращого боку. Інколи це заходить так далеко, що ми починаємо обдурювати самих себе, а темні сторони і неприємні моменти приховуємо. Нам це може вдаватись і досить непогано, але перед живим Богом цей камуфляж недійсний. Його камери спостереження досконало бачать кожну нашу думку, кожне слово і кожен вчинок. Перед Ним відкрите ціле наше життя і наше серце.

Наше співвоскресіння з Христом

Наша участь в Христовому воскресінні тепер через віру є духовною. При Його другому приході і наше тіло воскресне для слави. Про воскресіння тіла сказано: «Бо тому що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15,20-23).

Хрещенням ми були занурені до Христової смерті (Рим 6,3). Входити до Христової смерті означає шукати і виконувати Божу волю (пор. 2 Кор. 4,10 і наст., Рим.12,1-2).

Силами людської душі є пам’ять, розум і воля. Гріх інфікує і паралізує душу. Як?

Пам’ять не пригадує нам основних речей та ігнорує реальність смерті, Божого суду і вічного покарання! Не пригадує нам ані вічного щастя в небі, яке відкрив для нас своєю смертю Ісус Христос!

Христос - Божа справедливість. Як людина спасається?

Якщо запитаємо будь-яку людину яким чином вона спасеться, то почуємо багато гарних версій. Одні спасуться через добрі діла, інші через дотримування Заповідей Божих, хтось тому, що нікого не вбив, а дехто тому, що ходить до церкви. Цей список можна продовжувати до нескінченості.

А що говорить на це Господь у Своєму слові? "Оправдані Його Кров'ю ми спасемося Ним від гніву" (Рим. 5, 9). "Щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ніхто не оправдається ділами закону" (Гал. 2, 16).

Це ми можемо думати, що це або інше, що я роблю або чого дотримуюсь, забезпечить мені спасіння. А Бог бачить все зовсім по-іншому, і Він дав лише одну можливість, лише одну дорогу, лише одна жертва була Йому вгодна - Ісус Христос, Який віддав Себе на смерть задля мого і твого спасіння.

Грошолюбство - культ золотому божку

"Корінь усякого лиха - грошолюбство..." (1 Тим. 6,10)

За гроші людина не купить собі справжніх друзів, любові, віри, душевного миру і щастя, спасіння душі, а деколи і здоров'я. Нещасливими будуть ті діти, батьки яких з дитинства орієнтують тільки на матеріальні речі - успіх, кар'єру і багатство. Навіть існують книжки такого роду інтересів: "Як виховати майбутнього мільйонера" 

Любов до грошей - це пристрасть і бич сьогодення. Така людина стає матеріалістом - думає і оцінює речі тільки в матеріальних рамках. Її серце переповнене егоїзмом, скупістю, цинізмом, холодністю до потрем інших ("Ситий голодного не розуміє!"). Тут слід пригадати собі притчу Ісуса про багача і Лазаря (Лк. 16,19-25). 

Роздуми над Божим Словом: "Хто хоче спасти свою душу..." (Мр. 8,35)

Що є найціннішим у житті людини? Чим вона найбільше дорожить? Найперше життям, потім здоров'ям, сім'єю, майном...

А чим людина готова пожертвувати, щоб не втратити цей скарб? Знову ж таки всім, що має, бо якщо втратить життя, то не буде мати нічого. А заради свого тимчасового земного щастя, вона здатна втратити вічне життя в небі, бо не хоче зректись чогось свого (власних ідей, страху, ілюзій). А Господь каже до нас: "Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, а хто погубить свою душу Мене ради і Євангелія, той її спасе" (Мар. 8, 35).

Божа умова є такою, чи це нам підходить, чи ні. Мученики, які віддали своє життя за Христа, знали на що вони йдуть, бо полюбили Його більше, ніж себе. А тому не боялись страждань і смерті, бо Бог обіцяв їм щось набагато краще і вічне.

Ситуація Церкви і заклик до покаяння: період Великого посту-2020 і синодальний шлях німецьких єпископів

Дорогі єпископи, священики та віруючі!

Починаючи з попелястої середи 26 лютого Західна Церква вступає в період Великого посту. Суттю Великого посту є навернення і покаяння. Навернення означає повернення з дороги світу на дорогу Божу – до Ісуса, а тоді – Його наслідування. Він є наша Дорога. В Його світлі людина може правдиво бачити сенс власного життя та правдиво розрізняти добро і зло, правду і брехню, а також самокритично перед собою і перед Богом визнавати свої гріхи. Після навернення слідує покаяння, частиною якого є шлях очищення, шлях просвітлення і шлях з’єднання. Шлях очищення – це конкретна аскеза, як зовнішня, так і внутрішня. На шляху просвітлення Бог дає світло у питаннях спасіння. На шляху з’єднання йдеться про внутрішній зв’язок та єдність з Богом. Ці три шляхи взаємопереплітаються.

Ісус сказав: «Коли хтось Мене любить, то й слово Моє берегтиме – заповіді, – і прийдемо Ми до нього, і в Ньому закладемо житло» (пор. Ів. 14,23).

Усе про пристрасть гніву: причини, види, наслідки і як боротися

Гнів веде до деспотизму та агресії

Гнів вбиває почуття любові, поваги і дружби

Роздратованість та гнів є не тільки причиною конфліктів, але вони вбивають почуття любові, дружби та поваги. В момент гніву міняється відношення до людини. У цьому стані воно є в спотвореному вигляді. 

Більшість убивств, згідно статистики, стається в запалі сварок і бійок під впливом алкогольного сп'яніння. Через часті сварки і спори розпадаються сім'ї, втрачаються друзі, рідні не говорять роками часто за дурниці. 

Боже слово говорить: "Ненависть сварки роздуває" (Прип. 10,12). 

"Уся прикрість, і гнів, і лютість, і крик, і лайка зі злобою нехай будуть відкинуті вами. А ви один до одного бутьте ласкаві, співчутливі, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!" (Еф. 4,31-32).

Християнин - це воїн Христа Царя, а життя його - поле духовної битви

Життя християнина - це життя борця. Від Святого Хрещення кожен віруючий є воїном Христа Царя! Християнин борець за Боже Царство і людські душі. Його сила є у міцній вірі та особистому відношення до Бога. Її він черпає у молитві та спільноті. 

З чим доводиться боротися кожному християнинові? 

Щоб не стати рабом своїх грішних пристрастей, кожен щирий віруючий мусить боротися з власною схильністю до зла. Він також протистоїть злу, яке явно або підступно проникає та паралізує християнство і ціле суспільство. Його програмою життя є: "Закорінитись у Христі та привести інших до Ісуса".

ЯКІ ПЛОДИ ПРИНЕСЕМО БОГОВІ?

В Божому слові часто говориться про плоди, які ми маємо принести Господеві. Іван Хреститель закликав:"принесіть плоди гідні покаяння!"(Лук. 3, 8), Ісус говорить про господаря, який очікував плодів від виноградарів. А також в притчі про зерно "тернина заглушила його і воно не дало плоду" (Мар.4, 7), і ще "той приносить багато плоду" (Ів. 15, 5).

Що це є за плід, який ми маємо принести? Коли ми не знали Христа і служили дияволу і гріху, то приносили плоди нашого беззаконня. Наслідки гріхів, прокляття і ворожнеча проти Бога і ближнього, були тим, що ми зрощували в собі і сіяли навколо себе. Але тепер Ісус потребує від нас зовсім іншого. Він прагне перемінити наше життя, щоб воно було таким, яким Бог хоче його бачити. Всі минулі залежності і злі схильності Господь хоче викорінити, щоб у нашій душі зростало зерно Божого слова, яке б і приносило плід для Бога.

Зло не можна толерувати!

Людина є схильна до зла. Тому на рівні держави мусять бути справедливі закони, які захищають добро і притягують до відповідальності за скоєння злочинів. Зло мусить бути покаране! Це ключова річ! 

Сьогодні зустрічаємося з тим, що на зло мовчать або його толерують. Коли толерується зло, тоді робиться насильство над справедливістю і нищиться правда. Через це потім терпить ціла нація. Людина мусить боротися зі злом у собі і зі злом у суспільстві, а з іншої сторони боротися за правду - любити її, обороняти, пропагувати і за неї терпіти. В цьому є зміст життя.

Життєва мудрість: як навчитися жити з віри в Бога?

Для того, щоб прожити відповідально своє життя, а це включає в себе рахуватися з Богом, смертю і вічністю, необхідно реалізувати деякі духовні принципи, які випливають з Євангелія. Ними жили святі люди, про яких читаємо у "Житті святих". Вони залишили духовну спадщину - життєву мудрість, - як жити з віри, тобто як конкретно рахуватися з Богом у щоденному житті. 

Один з таких законів духовного життя: "Роби все так, ніби все залежить лише від тебе, а не від Бога" (тобто працюй, вчися, борися, шукай рішення, у хворобах звертайся до лікаря, радься з іншими, ...). А з іншої сторони: "Роби так, як би все залежало лише від Бога, а зовсім не від тебе". 

НЕЗАПЕРЕЧНА ІСТИНА

Біблія - Боже слово, лист нашого Творця до нас, людей. Все, що написано в цій Книзі - правдиве, хоча багатьох речей ми не можемо зрозуміти. Лише сам Бог може відкрити нам Свої таємниці, а для цього потрібно читати Його Книгу і приймати вірою все про що вона нам розповідає. 

Протягом століть на Біблію були різні атаки: її спалювали, забороняли, висміювали, малювали карикатури. Але вона вистояла, бо інакше і бути не могло, адже її написав Господь, а не людина. 

ЗДОРОВ'Я ТІЛА І ДУШІ

Чоловік, який дбав за своє здоров'я старався виконувати всі поради лікарів: їв лише натуральну їжу, не вживав алкоголю, пив багато води. Потім хтось йому сказав, що людина мусить пройти протягом дня 11 000 кроків, щоб бути в нормі. Він намагався і цього дотримуватись. Може не завжди, але часто йому це вдавалось.

Немає нічого поганого в тому, щоб берегти своє здоров'я і у тому, щоб пройти кілька тисяч кроків, але найважливіше - зробити один, вагомий крок - до Ісуса. Чи будемо здорові, чи хворі, і так помремо, але якщо будемо неприготовані до цього моменту, то самі оберемо собі вічність.

Хто є істинним Богом?

Бог є наш Творець і Спаситель

Часто можемо почути, що всі релігії ведуть до одного Бога, що немає значення у що чи у кого вірити, головне бути ревним послідовником своєї віри і виконувати всі її приписи. Так вважають навіть багато християн, точніше ті, які думають, що вони належать до Христової Церкви. Це є точка зору людей, а що про це говорить нам Бог?

Божий погляд

Біблія каже, що боги поган – демони, а те, що погани приносять в жертву – приносять бісам. Ми повинні вірити лише Богові, бо Він ніколи не помиляється, на відміну від нас, людей. Господь постійно попереджав ізраїльтян, щоб вони не поклонялися божкам інших народів, щоб не відчути на собі справедливий Божий гнів. Ідолопоклонство описується і в останній книзі Біблії - Об᾽явленні св. апостола Івана. У дні, коли Господь буде карати землю і все що на ній, люди будуть нарікати на Бога і далі вперто триматимуться своїх ідолів.

Чи ваше ім'я записане на небі?

Коли ми народжуємось, то наше ім'я вписують в метрику. Потім людина старається, щоб її ім'я було вписане на хорошому рахунку в суспільстві, в спорті, в науці і т. п. А ще можна говорити про численні пам'ятники і меморіальні дошки, назви вулиць. Багато хто увіковічнює своє ім'я на надгробках. Але доки це буде? Вічно?

Біблія каже, що земля і все що на ній буде знищено (" Пт. 3, 10). Що ж залишиться потім, щоб можна було згадати ці імена? В книзі Одкровення написано, що є ще на небі книга життя, в якій записані імена тих, хто є спасенний завдяки жертві Ісуса Христа. Господь говорить: "Радійте, що імена ваші записані на небі"(Лук. 10, 20).

Чи можемо ми бути впевненні, що наші імена є там і Бог про нас не забув? Так, якщо ми через віру в прощення гріхів в Христовій смерті прийняли Ісуса і стали Божими дітьми.

Св. Бернард про відданість Матері Божій

Богородиця

Св. Бернард з Клерво (1090-1153), учитель Церкви. У віці 22 роки, він разом з чотирма його брата і 25 друзями, вирішив відректися від світського життя, посвятивше себе Богові у монашій спільноті абатства в Сіто (Citeaux). Його батько і ще один брат приєдналися до них пізніше. Св. Бернард заснував і очолював монастир у Клерво (Clairvaux), в якому незабаром стало більше 700 ченців.

Щоранку Бернард задавався питанням, «Навіщо я прийшов сюди?». А потім нагадував собі про свій головний обов'язок - вести святе життя.

Він був великим почитателем Матері Божої:

"В небезпеці, в сумнівах, в труднощах, думайте про Марію, і кличте до Неї. Нехай Її ім'я не сходить з ваших вуст, не дозволяйте йому залишати ваше серце. А отримавши допомогу від Її молитов, не сходьте з Її шляхів.