Хочеш стати Ісусовим учнем?

Сьогодні поширюються різні магічні та поганські практики, люди затягнуті до різних сект і їм дають таємні імена та мантри, при котрих відкриваються на різні т.зв. незнайомі енергії, по суті – на диявола! Та, власне, в сьогоденні, ми ще більше потребуємо бути введені до Божої сили, до сили імені Ісус (по-арамійськи, Єгошуа).

З чого почати? На це відповідає Христос, це є відразу першим закликом в Євангелії: “Наверніться та вірте в Євангелію!” Як навернутися? Від чого і до чого? Що конкретно робити і як вірити в Євангелію? Основною радісною звісткою Євангелії є те, що Бог мене любить, що дав за мене свого єдиного Сина, котрий також з любові за мене помер, щоб я не загинув, але мав вічне життя (пор.Ів.3,16). Навернутися мушу так: на перше місце в моєму житті поставлю Ісуса і лише потім все інше!

Уявімо собі велике приміщення. Спереду на підвищенні є великий володарський трон - символ сили та влади. Це образ твоєї душі. На троні сидить горде твоє “я”. Воно оточене багатьма порадниками. Це є різні напівправди, різні звички, страхи, уяви, залежності, своє “добро”… Біля дверей стоїть Ісус, як слуга, якому даєш свої накази чи свавільні бажання. Він мусить слухати гіркі богохульства. Це є образ літеплого християнина! Навернення, або духовна революція означає, що твоє “я” зійде з трону до дверей, а Ісус отримає місце на троні. Це є болючим кроком, але дуже необхідним, Ісусові під владу мусиш дати своє життя. Він мусить стати твоїм Господом. Коли панує Его, то ти обманутий, тобою маніпулюють фальшиві правди, фальшиве добро! Твоїм справжнім паном є гріх, а ти є його рабом. Який кінець і яка відплата? “Відплата за гріх є смерть” (Рм.6,23). Тут мова йде не про один якийсь гріх, але про життєвий стиль, коли в нашому житті не панує Бог, але наше Его під впливом гріхів.
Він говорить, чи радше, наказує перед своїм вознесінням апостолам: “Ідіть до цілого світу та зробіть учнями всі народи” (Мт.28,19). Він не каже, що здобувайте тих, які будуть ходити до храму, які будуть молитися, читати Біблію, гарно співати, або точно дотримуватись літургічних правил. Нічого такого Ісус не говорить. Він говорить чітко: “…здобувайте учнів!” Щоб ми їх здобували, мусимо, найперше, самі стати Христовими учнями.
Хто може або не може бути Христовим учнем? На це відповідає сам Христос і це дійсне і сьогодні, і буде дійсне постійно: “Хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем” (Лк. 14,33). Умовою є: не приносити великі жертви чи великі дари, але дати все. Ісус хоче все. Цю правду виражає і притча про дорогоцінну перлину. Коли покупець знайшов цю перлину, продав усе, що мав і купив її. Цей приклад зактуалізовуємо так: перед продавцем дорогоцінної перлини стоїть багатий мешканець:
- Скільки коштує ця перлина? Дуже мені подобається, мушу її мати.
- Все, що маєте, - відповідає продавець.
- Добре, ось маєте мою ощадну книжку, тут є всі мої заощадження, дайте мені перлину!
- А це все, що маєте?
- Так.
- А де ви живете?
- Звичайно, у своєму будинку.
- Будинок також.
- То я маю жити в гаражі?
- А, ви маєте ще й гараж? Гараж також. А в гаражі що маєте?
- Дві автомашини.
- Тоді гараж і автомашини також.
- Але тепер вже не маю нічого, дайте мені цю перлину.
- Хвилинку, а ви маєте жінку, дітей?
- Маю.
- То жінку і дітей також.
- Але тепер вже нічого не маю, я – жебрак.
- А що ваше здоров’я?
- Так, я здоровий, це є мій найдорожчий скарб.
- Тоді хочу і ваше здоров’я!
- Але тепер вже не маю нічого!
- Ні, ви ще маєте щось свого! Це є ваша воля і цю хочу!
- О, якою дорогою є ця перлина! Коли маю платити, то собі усвідомлюю чим усім я володію! Даю і це останнє.
- Перлина є вашою.
Цією найдорожчою перлиною є Ісус!
Тепер можете собі взяти все назад: гроші, будинок, автомашину, сім’ю, здоров’я. Але запам’ятайте собі одне: від сьогоднішнього дня ви вже не є власником цього всього, лише його завідувачем! Прийдуть дні, коли я буду поступово забирати собі одну річ і одне відношення за другим. Не нарікайте. Це вже не ваше. Я, Ісус, є власником, в годині смерті і так все втратите, але пам’ятайте: Я є цією найдорожчою перлиною, в Мені маєте всі скарби, в Мені маєте вічне життя. Все, що є моє - ваше. Тим, що ви втратили все своє задля мене і задля Євангелії, ви отримали все! ЦЕ Є НАВЕРНЕННЯ! ЦЕ Є УЧЕНИЦТВО: ВТРАТИТИ ВСЕ ЗАДЛЯ ХРИСТА ІСУСА. ЦЕ Є ЧИСТА ЛЮБОВ – АГАПЕ: ЩОДЕННО ВМИРАТИ СОБІ ТА ДАВАТИСЯ ЙОМУ! Але ми спочатку мусимо зробити цей перший крок і потім до нього повертатися. Коли ми дамося цілковито Богу, Він буде в нас жити – а це процес – дорога, життєвий стиль. Св. Павло кличе: “Живу вже не я, а живе Христос у мені” (Гал.2,20).
Скульпторові Мікеланджело привезли до Риму великий камінь – кусок скали. Він її обійшов, задумано дивився, а потім сказав: “Бачу в ньому Мойсея.” Його учень здивувався: “Учителю, це зовсім не Мойсей, але тільки великий камінь.” Той йому відповів: “Але він там є! Все, отже, що не є Мойсеєм, мусить йти геть.” “А як це станеться?” “Ударами надається форма!” І таким чином, з цього каменя виникла скульптура Мойсея.
З нами є щось подібно: Все, що не є Ісус, мусить йти геть! Маємо Йому дати своє серце, щоб потім Христос через віру перебував у наших серцях! Маємо дати Йому свій розум та волю, врешті, своє мислення. “Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі” (Фил. 2,5). Маємо дати Йому свої очі, руки, ноги. Він їх хоче використовувати. Це є навернення, це є нове життя! Цей процес (дорога) відродження неможливий без ран – терпіння. Йде мова, передовсім, про внутрішні терпіння, зречення своєї волі, про дрібне приниження, про прийняття вірою того, що Бог допускає та шукати і реалізовувати щоденно волю Божу!

Прийняття Господа Ісуса: 

“Всі бо згрішили” (Рм.3,23). І ти! “Немає справедливого ані одного!” (Рм.3,10). Ані ти! “Відплата за гріх (і за твій) є (тимчасова і вічна) смерть, але життя вічне (і для тебе) є в Христі Ісусі” (Рм.6,23). Ісус є тепер перед тобою. “Ось, стою при дверях (твоїх) та стукаю, хто мені відкриє, я увійду” (Одкр.3,20).
Відкрий. 

Відкриваю…………

Прийми Його тепер як свого Спасителя та Господа:
1) Віриш, що Господь Ісус є Бог і що помер за тебе?…..(Так)
2) Даєш до Його рук ціле своє життя?…..(Так)

дата .................                                            Підпис ...................

Тепер з вірою декілька разів повтори ім’я Ісус, усвідомлюючи те, що крок віри, який ти тепер робиш, бачить Бог і цілий всесвіт. Бог тепер через своє слово тобі говорить, що ти є Божою дитиною. “Тим, котрі Його прийняли (чи прийняв ти Його?)….. тим, котрі вірять в Його ім’я (чи віриш ти в Його ім’я?) дав право статися Божими дітьми” (Ів.1,12). Ти є Божою дитиною! Подякуй за це Отцеві, Сину, та Духу Святому! Апостол нам пригадує: “Це я тобі написав, щоб ти знав, що маєш життя вічне!” “Хто має Сина, має життя вічне” (1Ів.5,13). Ти маєш Сина, ти маєш життя вічне! Більшої цінності не існує! Дякуй та прославляй Його……