Отож, пригадаймо собі ключові цитати з Божого слова, які стосуються гордості:
«Бог гордим противиться, а смиренним дає свою благодать» (Як. 4,6).
«Осоружний Господеві кожен - гордий серцем» (Прип. 16,5).
«[…] бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя » (1 Ів. 2,16).
«Погибелі передує гордість, і падінню - пихатість» (Прип. 16,18)
Гріх гордості є джерелом усіх інших гріхів і належить до 7 головних гріхів чи грішних схильностей людини, а саме?
1. Гордість
2. Захланність
3. Нечистота
4. Заздрість
5. Непоміркованість
6. Гнів
7. Лінивство (+ смуток).
1. Що таке гордість?
Гордість – це невпорядкована любов до себе, де особа прямо чи непрямо вважає себе центром і метою усього. Тому коренем гріха гордині є людський егоїзм (самолюбство). Гордість є хворобою душі. Вона будується на самовпевненості, честолюбстві і марнославстві. Це три стовпи духа гордині на яких збудований престол нашого «егоїзму».
«Гордість - це вершина зла і всякого нечестя…» (св. Іван Золотоустий).
«Зброя лукавого - це гордість. Нею він умертвив Адама. Нею він умертвляє всіх його дітей. А зброя Господа нашого - смирення» (св. Єфрем Сирійський).
Отож, диявол є втіленням всякої гордості, а його царство темряви і зла - це царство, де царює гордість і бунт.
2. Гордість проявляється в двох напрямках:
1) Гріхом проти людини - критикує та вивищується над людиною, ображається, заздрить, принижує інших…
Гордість – це гріх не тілесний, але духовний. Це був прямий гріх злих ангелів, демонів - стати на рівні з Богом, бути незалежними від Нього. Також гордість стала основою упадку перших людей Адама і Єви - спокуса знати, що є добро і зло та бути на рівні з Богом.
Сьогодні гріхом гордості – «я є центром та метою усього» - провиняються атеїсти, раціоналісти, церковні відступники (апостати), а також вся масонська глобальна еліта. Ці останні в своїй засліпленості розуму хочуть створити новий світ, нові цінності, нову релігію та нову людину, якою керуватиме штучний інтелект. Ця затія не має майбутнього. Людина є створінням і Бог її покликав лише до співтворіння, але не до того, щоб бути Творцем усього. Це їй не дано!
В корені гендерної ідеології є також гріх гордості - бунт проти Божого порядку.
3. Існує дві форми гордості: явна (зовнішня) і прихована.
Першу - явну розпізнати легко, бо вона любить завжди вихвалятися: «Я кращий, ніж…, я більший від…, я можу все…», або виявляє себе в осудженні ближнього, зарозумілості, образливості, бунті. По суті вона стосується відношення до людини. Така форма гордості є помітна за розмовою, ходою, одягом… і легше піддається лікуванню.
Другу – приховану помітити важче, вона притаманна віруючим людям, які намагаються йти шляхом досконалості. Вона може ховатися за т. зв. добрі справи, покору, молитву, піст, праведність, дари… Прихована гордість - це дуже небезпечний і підступний гріх!
Другу – приховану помітити важче, вона притаманна віруючим людям, які намагаються йти шляхом досконалості. Вона може ховатися за т. зв. добрі справи, покору, молитву, піст, праведність, дари… Прихована гордість - це дуже небезпечний і підступний гріх!
4. Які є симптоми і ознаки гордості?
- Гордість швидко дратується, гнівається, не може терпіти.
- Гордість уперта та бунтівлива.
- Гордість постійно порівнює себе з іншими і прагне до суперництва.
- Гордість образлива, не зносить критики та зауважень.
- Гордість нав’язує думку, що ти кращий за інших і корисніший за других.
- Гордість завжди упевнена у своїй правоті і непомильності поглядів.
- Гордість любить учити інших, а сама вчитися не любить.
- Гордість перетворює бесіду на монолог, бо любить, щоб її слухали.
- Гордість не любить просити допомоги, бо вважає це за приниження.
- Гордість не любить дякувати (невдячна).
- Гордість не вміє програвати в іграх, не може прийняти нижчих оцінок в школі.
- Гордість породжує заздрість, коли хтось у чомусь кращий, ніж ти.
- Гордість породжує недовіру: нам важко повірити, що хтось може зробити те чи інше краще, ніж ми.
- Гордість завжди і в усьому шукає вигоди для себе.
- Гордість легко піддається смутку, коли є щось не по нашому.
- Себежаль є також ознакою гордості.
- Гордість не позволяє людині змінити свій соціальний статус - наприклад, змінити престижну і шановану роботу на просту і непомітну в очах людей.
5. Наслідки гордості
Людська душа була зранена первородним гріхом і це відбилося на нашому думанні. Саме схильність до гордості і самолюбства найбільше вразила нашу волю і розум. Це є вроджене в нас! Святі Отці вважають, що цей порок є найважчий і остаточно його може вилікувати тільки Бог. Гордість є найнебезпечнішою грішною схильністю, бо руйнує людську душу і спотворює усе, що людина роками духовно будувала, боролася, зрікалася... І якщо людина не чуватимемо, то в один момент, усе може розпастися. Спостерігаємо, як гордість стала поштовхом до багатьох важких гріхів на суспільному і родинному рівні.
- Війни між народами;
- Убивства;
- Непорозуміння у родині, розлучення, непрощення.
1. Через свою гордість людина стає духовно сліпою та глухою на правду.
2. Гордість не дозволяє людині признати себе грішником та стати на дорогу покаяння, щоб примиритися з Богом.
3. Не дозволяє визнати існування Бога та повірити у Євангеліє, прийнявши Ісуса Христа до свого життя.
4. Через свою гордість багато людей втратили друзів, роботу.
5. Гордість веде людину до духовної деградації, відступництва від віри та вічного засудження у пеклі.
6. Гордість чинить те, що людська душа стає неплідною для неба:
а) Християнин позбавляє себе багатьох Божих ласк, які б міг собі випросити у молитві, бо каже св. Письмо: «Бог гордим противиться, а смиренним дає свою благодать»
б) Християнин позбавляє себе заслуг, адже ключова річ, щоб наш добрий вчинок чи духовна жертва мала цінність в очах Господа, треба мати чистоту наміру, тобто робити це з любові до Бога. А гордий робить усе з вигоди для себе або щоб приподобатися людям (приклад - митар і фарисей).
«Немає жодної іншої пристрасті, що так би руйнувала всі чесноти опоганюючи людину і позбавляючи її усякої праведності та святості, як ця лиха пристрасть гордість… Дух гордості, якщо вже опанує бідну душу, то немов найлютіший тиран, захопивши твердиню - смирення - усе місто до підвалин руйнує та грабує» (св. Йоан Касіян).
2. Гордість не дозволяє людині признати себе грішником та стати на дорогу покаяння, щоб примиритися з Богом.
3. Не дозволяє визнати існування Бога та повірити у Євангеліє, прийнявши Ісуса Христа до свого життя.
4. Через свою гордість багато людей втратили друзів, роботу.
5. Гордість веде людину до духовної деградації, відступництва від віри та вічного засудження у пеклі.
6. Гордість чинить те, що людська душа стає неплідною для неба:
а) Християнин позбавляє себе багатьох Божих ласк, які б міг собі випросити у молитві, бо каже св. Письмо: «Бог гордим противиться, а смиренним дає свою благодать»
б) Християнин позбавляє себе заслуг, адже ключова річ, щоб наш добрий вчинок чи духовна жертва мала цінність в очах Господа, треба мати чистоту наміру, тобто робити це з любові до Бога. А гордий робить усе з вигоди для себе або щоб приподобатися людям (приклад - митар і фарисей).
«Немає жодної іншої пристрасті, що так би руйнувала всі чесноти опоганюючи людину і позбавляючи її усякої праведності та святості, як ця лиха пристрасть гордість… Дух гордості, якщо вже опанує бідну душу, то немов найлютіший тиран, захопивши твердиню - смирення - усе місто до підвалин руйнує та грабує» (св. Йоан Касіян).
*****
«Духовні катастрофи нам стаються через гординю, а тілесні, є часто допуском Божим з любові до нас, як було у випадку Йова, на якого прийшли великі терпіння.
Як пізнати, чи душа є здорова чи хвора? Душа хвора є пихата, а здорова душа любить покору. Пиха не дозволяє людині вийти на дорогу віри. Пихатій душі нічого не подобається.
Коли через пиху віддалюємося від Господа, то тим самих себе віддаємо на муки – нас шарпають смуток, пригнічення і злі думки. Можна багато постити, багато молитися, робити також багато добра, але якщо при цьому будемо виноситись, то станемо схожі до бубна, який бубнить, але в середині є пустий.
Вся наша боротьба ведеться за те, щоб впокоритися! Наш ворог упав внаслідок пихи, і нас тягне в ту саму сторону. Ми, однак, браття впокорімся! Злі духи повні пихи, і нам підсовують пиху, тоді як Господь вчить лагідності, покори і любові, через які душа знаходить мир.
Господь часто нас ніби не вислуховує, але це часто з причини нашої гордині. Її важко в собі помітити, але пихатого Господь залишає помучитись в своїй безсильності, поки не впокориться. Коли душа впокориться, то ворог тоді переможений, а вона відпочиває у Бозі»(Святий Силуан з гори Афон)
6. Як вилікувати і побороти гордість?
1. Ліком проти гордості є смирення. Смирення - це правда! Тому слід смирити своє горде думання перед Богом і перед ближніми. Найкраще це людина може реалізувати на молитві, коли стане у правді перед Богом.
А. Визнай, що ти є лиш створіння, смертна людина і потребуєш Божої допомоги. Бог є твій Творець і Спаситель. Він створив всю Вселенну, тільки Йому належить усяка честь, поклоніння і слава.
Б. Визнай, що ти є грішна людина і щоб побороти родовище злих схильностей свого серця потребуєш Божу милість та прощення.
В. Не приписуй собі нічого, бо все, що ти отримав, ти отримав від Господа. «Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, - той плід приносить щедро. Без Мене ви нічого чинити не можете» (Ів. 15,5).
Б. Визнай, що ти є грішна людина і щоб побороти родовище злих схильностей свого серця потребуєш Божу милість та прощення.
В. Не приписуй собі нічого, бо все, що ти отримав, ти отримав від Господа. «Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, - той плід приносить щедро. Без Мене ви нічого чинити не можете» (Ів. 15,5).
«Хоча б ми визначалися постом, молитвою, милостинею, чистотою або якоюсь іншою чеснотою, - все те без покори розпадеться і загине» (св. Іван Золотоустий)
2. Не шукай слави та не вихваляйся своїми здібностями і добрими ділами перед другими
3. Вчися смирення, визнаючи себе меншим за інших
4. Приймай терпеливо зауваги других людей чи старших
5. Зноси терпеливо усі тягарі життя і за все дякуй.
7. Необхідно молитися і просити Матір Божу за правдиву покору, адже Марія є для християн взірцем смирення перед Богом.
