Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

субота, 12 лютого 2022 р.

Гордість людини: її прояви, наслідки і лікування

У цих роздумах буду опиратися на Святе Письмо та на Святих Отців Церкви. Вони були знавцями людської душі, бо пізнали її красу і її хвороби. Вони найперше на собі перемогли з Божої ласки людські немочі та залишили ефективний «протокол духовного лікування душі» від рабства гріха. Деколи цей процес визволення є дуже болючим та необхідним, бо душа зціляється від своїх пороків.

Отож, пригадаймо собі ключові цитати з Божого слова, які стосуються гордості:

«Бог гордим противиться, а смиренним дає свою благодать» (Як. 4,6).

«Осоружний Господеві кожен - гордий серцем» (Прип. 16,5).

«[…] бо все, що у світі, - пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя » (1 Ів. 2,16).

«Погибелі передує гордість, і падінню - пихатість» (Прип. 16,18)


Гріх гордості є джерелом усіх інших гріхів і належить до 7 головних гріхів чи грішних схильностей людини, а саме?

1. Гордість

2. Захланність

3. Нечистота

4. Заздрість

5. Непоміркованість

6. Гнів

7. Лінивство (+ смуток).


1. Що таке гордість?


Гордість – це невпорядкована любов до себе, де особа прямо чи непрямо вважає себе центром і метою усього. Тому коренем гріха гордині є людський егоїзм (самолюбство). Гордість є хворобою душі. Вона будується на самовпевненості, честолюбстві і марнославстві. Це три стовпи духа гордині на яких збудований престол нашого «егоїзму».

«Гордість - це вершина зла і всякого нечестя…» (св. Іван Золотоустий).

«Зброя лукавого - це гордість. Нею він умертвив Адама. Нею він умертвляє всіх його дітей. А зброя Господа нашого - смирення» (св. Єфрем Сирійський).

Отож, диявол є втіленням всякої гордості, а його царство темряви і зла - це царство, де царює гордість і бунт.

2. Гордість проявляється в двох напрямках:


1) Гріхом проти людини - критикує та вивищується над людиною, ображається, заздрить, принижує інших…

2) Гріхом проти Бога - людина через горде думання хоче бути незалежна від Бога, все приписує своїм зусиллях, привласнює собі дари і таланти, хоче бути паном і творцем свого життя. Гордість робить таку людину духовно сліпою та затверділою. Вона вже не хоче чути правди, прийняти спасіння, не хоче каятися. Це її веде аж до гріха проти Святого Духа - нерозкаяності. Гордість є певною формою ідолопоклонства!

Гордість – це гріх не тілесний, але духовний. Це був прямий гріх злих ангелів, демонів - стати на рівні з Богом, бути незалежними від Нього. Також гордість стала основою упадку перших людей Адама і Єви - спокуса знати, що є добро і зло та бути на рівні з Богом.

Сьогодні гріхом гордості – «я є центром та метою усього» - провиняються атеїсти, раціоналісти, церковні відступники (апостати), а також вся масонська глобальна еліта. Ці останні в своїй засліпленості розуму хочуть створити новий світ, нові цінності, нову релігію та нову людину, якою керуватиме штучний інтелект. Ця затія не має майбутнього. Людина є створінням і Бог її покликав лише до співтворіння, але не до того, щоб бути Творцем усього. Це їй не дано!

В корені гендерної ідеології є також гріх гордості - бунт проти Божого порядку.


3. Існує дві форми гордості: явна (зовнішня) і прихована.

Першу - явну розпізнати легко, бо вона любить завжди вихвалятися: «Я кращий, ніж…, я більший від…, я можу все…», або виявляє себе в осудженні ближнього, зарозумілості, образливості, бунті. По суті вона стосується відношення до людини. Така форма гордості є помітна за розмовою, ходою, одягом… і легше піддається лікуванню.

Другу – приховану помітити важче, вона притаманна віруючим людям, які намагаються йти шляхом досконалості. Вона може ховатися за т. зв. добрі справи, покору, молитву, піст, праведність, дари… Прихована гордість - це дуже небезпечний і підступний гріх!

4. Які є симптоми і ознаки гордості?

  • Гордість швидко дратується, гнівається, не може терпіти.
  • Гордість уперта та бунтівлива.
  • Гордість постійно порівнює себе з іншими і прагне до суперництва.
  • Гордість образлива, не зносить критики та зауважень.
  • Гордість нав’язує думку, що ти кращий за інших і корисніший за других.
  • Гордість завжди упевнена у своїй правоті і непомильності поглядів.
  • Гордість любить учити інших, а сама вчитися не любить.
  • Гордість перетворює бесіду на монолог, бо любить, щоб її слухали.
  • Гордість не любить просити допомоги, бо вважає це за приниження.
  • Гордість не любить дякувати (невдячна).
  • Гордість не вміє програвати в іграх, не може прийняти нижчих оцінок в школі.
  • Гордість породжує заздрість, коли хтось у чомусь кращий, ніж ти.
  • Гордість породжує недовіру: нам важко повірити, що хтось може зробити те чи інше краще, ніж ми.
  • Гордість завжди і в усьому шукає вигоди для себе.
  • Гордість легко піддається смутку, коли є щось не по нашому.
  • Себежаль є також ознакою гордості.
  • Гордість не позволяє людині змінити свій соціальний статус - наприклад, змінити престижну і шановану роботу на просту і непомітну в очах людей.

5. Наслідки гордості


Людська душа була зранена первородним гріхом і це відбилося на нашому думанні. Саме схильність до гордості і самолюбства найбільше вразила нашу волю і розум. Це є вроджене в нас! Святі Отці вважають, що цей порок є найважчий і остаточно його може вилікувати тільки Бог. Гордість є найнебезпечнішою грішною схильністю, бо руйнує людську душу і спотворює усе, що людина роками духовно будувала, боролася, зрікалася... І якщо людина не чуватимемо, то в один момент, усе може розпастися. Спостерігаємо, як гордість стала поштовхом до багатьох важких гріхів на суспільному і родинному рівні.
  • Війни між народами;
  • Убивства;
  • Непорозуміння у родині, розлучення, непрощення.

1. Через свою гордість людина стає духовно сліпою та глухою на правду.

2. Гордість не дозволяє людині признати себе грішником та стати на дорогу покаяння, щоб примиритися з Богом.

3. Не дозволяє визнати існування Бога та повірити у Євангеліє, прийнявши Ісуса Христа до свого життя.

4. Через свою гордість багато людей втратили друзів, роботу.

5. Гордість веде людину до духовної деградації, відступництва від віри та вічного засудження у пеклі.

6. Гордість чинить те, що людська душа стає неплідною для неба:

а) Християнин позбавляє себе багатьох Божих ласк, які б міг собі випросити у молитві, бо каже св. Письмо: «Бог гордим противиться, а смиренним дає свою благодать»

б) Християнин позбавляє себе заслуг, адже ключова річ, щоб наш добрий вчинок чи духовна жертва мала цінність в очах Господа, треба мати чистоту наміру, тобто робити це з любові до Бога. А гордий робить усе з вигоди для себе або щоб приподобатися людям (приклад - митар і фарисей).

«Немає жодної іншої пристрасті, що так би руйнувала всі чесноти опоганюючи людину і позбавляючи її усякої праведності та святості, як ця лиха пристрасть гордість… Дух гордості, якщо вже опанує бідну душу, то немов найлютіший тиран, захопивши твердиню - смирення - усе місто до підвалин руйнує та грабує» (св. Йоан Касіян). 

*****
«Духовні катастрофи нам стаються через гординю, а тілесні, є часто допуском Божим з любові до нас, як було у випадку Йова, на якого прийшли великі терпіння.

Як пізнати, чи душа є здорова чи хвора? Душа хвора є пихата, а здорова душа любить покору. Пиха не дозволяє людині вийти на дорогу віри. Пихатій душі нічого не подобається.

Коли через пиху віддалюємося від Господа, то тим самих себе віддаємо на муки – нас шарпають смуток, пригнічення і злі думки. Можна багато постити, багато молитися, робити також багато добра, але якщо при цьому будемо виноситись, то станемо схожі до бубна, який бубнить, але в середині є пустий.

Вся наша боротьба ведеться за те, щоб впокоритися! Наш ворог упав внаслідок пихи, і нас тягне в ту саму сторону. Ми, однак, браття впокорімся! Злі духи повні пихи, і нам підсовують пиху, тоді як Господь вчить лагідності, покори і любові, через які душа знаходить мир.

Господь часто нас ніби не вислуховує, але це часто з причини нашої гордині. Її важко в собі помітити, але пихатого Господь залишає помучитись в своїй безсильності, поки не впокориться. Коли душа впокориться, то ворог тоді переможений, а вона відпочиває у Бозі»


(Святий Силуан з гори Афон)

6. Як вилікувати і побороти гордість?


1. Ліком проти гордості є смирення. Смирення - це правда! Тому слід смирити своє горде думання перед Богом і перед ближніми. Найкраще це людина може реалізувати на молитві, коли стане у правді перед Богом.

А. Визнай, що ти є лиш створіння, смертна людина і потребуєш Божої допомоги. Бог є твій Творець і Спаситель. Він створив всю Вселенну, тільки Йому належить усяка честь, поклоніння і слава.

Б. Визнай, що ти є грішна людина і щоб побороти родовище злих схильностей свого серця потребуєш Божу милість та прощення.

В. Не приписуй собі нічого, бо все, що ти отримав, ти отримав від Господа. «Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, - той плід приносить щедро. Без Мене ви нічого чинити не можете» (Ів. 15,5).

«Хоча б ми визначалися постом, молитвою, милостинею, чистотою або якоюсь іншою чеснотою, - все те без покори розпадеться і загине» (св. Іван Золотоустий)


2. Не шукай слави та не вихваляйся своїми здібностями і добрими ділами перед другими

3. Вчися смирення, визнаючи себе меншим за інших

4. Приймай терпеливо зауваги других людей чи старших

5. Зноси терпеливо усі тягарі життя і за все дякуй.

6. Щиро сповідатися виявляючи свої різні прояви гордості.

7. Необхідно молитися і просити Матір Божу за правдиву покору, адже Марія є для християн взірцем смирення перед Богом.

Немає коментарів:

Дописати коментар