Молитва і піст

“Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять... Ти ж, коли постиш, намасти свою голову і умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.” (Мт. 6,16-18).

Зараз проживаємо час посту. Для декого піст є тільки привичкою; другі собі сказали, що то до Великодня “якось витримають”. Лише деякі усвідомлюють, що піст може бути засобом їхнього освячення або сильною зброєю у духовнім бою. Святий Іван Золотоустий говорить, що: “піст є їжею для душі, тримає на вуздечці нестриманість в мові і закриває уста. Присмирює розгнузданість і заспокоює холеричний темперамент. Збистрює розум, чинить тіло моторнішим, відганяє нічні примари, позбавляє головного болю і покращує зір.”

Піст у Старому Завіті

Мойсей, Божий муж, вивів ізраїльський народ з єгипетської неволі. Перед тим. як до нього говорив Господь, і через нього дав Божому народові закон, Мойсей 40 днів постив (Вих. 34,28). Подібно постив і пророк Ілля (І Цар. І9,8).

Коли постимо, Бог відкриє нам свою Божу програму не тільки для нашого життя, але також для життя тих, за яких ми маємо відповідальність. Багато недоліків у наших родинах виходить з того, що не було батьків, котрі би постили і шукали Боже обличчя, з проханням, щоб Господь об’явив їм свою волю. Господь потребує Мойсеїв, котрі би впали перед ним і постили за свій народ. Тоді Бог зможе спасати.

Молитва і піст захоронили ізраїльтян перед амонійцями, моавитянами та іншими ворогами. Цар Йосафат вирішив звернутися до Господа і оголосив по цілій Юдеї піст. Юдеї зібралися на молитву, щоб шукати допомогу від Бога. Бог за це їх нагородив тим, що вони отримали перемогу без бою (пор. II Хронік 20).

Цариця Естер захоронила свій народ перед вигубленням. Перше ніж вирішила зробити вчинок, яким ризикувала своїм життям, сказала своєму дядькові: “Іди, збери всіх юдеїв, що в Сузах, та й моліться і постіть за мене, не приймаючи їжі, ані напою протягом трьох днів, так ніч, як і день. Я також з моїми служницями поститиму, і так піду до царя, хоча це й незгідно з законом; і як маю загинути, хай загину!” (Ест. 4,16). Коли був народ через царицю Естер захоронений перед вигубленням, було встановлено свято Пурім пов’язане з постом (Ест. 9,32). Сьогодні також потребуємо Естер, котра заплатить таку саму ціну і буде жетрвувати своїм життям за свій народ, свій люд, свою родину. Потребуємо жінок, які будуть світити, як зорі.

Про Юдиту, котра захоронила народ перед Олоферном, є скаказано, що “постила ввесь час її вдовицтва, крім свят та веселих днів Ізраїля” (Юд. 8,6). Перед тим. як виконала всій героїчний вчинок, молилася і постила не тільки вона, але і всі мужі ізраїльські почали з великим запалом взивати до Бога та впокорятися перед Ним ревно великим постом, і жінки і діти (Юд. 4,9-10). Бог вислухав їхній голос і зглянувся над їхнім горем; народ постив чимало днів перед храмом всемогутнього Бога (Юд. 4,13).

Піст і молитва були в основі великого діла відродження, котре для Божого люду зробив Неємія: “Почувши, що мур Єрусалимський розвалений і брами його спалені вогнем, сів я і заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба.” (Неєм. 1,3-4). Потім виконав діло духовного відродження, яке в даній ситуації по-людськи було неможливим.

Даниїл звернувся до Бога молитвою і благанням в пості (Дан. 9,3) і Бог об’явив йому велику таємницю, яка стосувалася приходу Месії. Його взірцева молитва, яка є повна довір’я в Божу допомогу, є зазначена у книзі Даниїла 2,20-23.

У пророка Йоіла є заклик до людей, щоб постили і молилися: “Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших... і взивайте до Господа.” (Йоіл 1,14). “Але ще й тепер – слово Господнє – поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі і у жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу” (Йоіл 2,12-13).

Через навернення і піст було захоронене місто Ніневія: “І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст понадягали веретища, від найбільшого до найменшого.” (Йона 3,5). Цар скинув одежу з себе, покривсь веретищем і сів на попелі... і оголосив для всіх піст (Йона 3,6-8).

Сьогодні потребуємо якраз таких царів, президентів, прем’єрів, єпископів, котрі би повністю усвідомили дійсний стан речей і оголосили піст. Не тільки звичайні люди мають постити... Тепер є час для пророків, євангелистів, місіонарів та простих робітників Божого Царства, аби шукали Боже обличчя у постах і молитвах. “Хто знає, чи Бог... не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?” (Йона 3,9).

Піст у Новім Завіті

Подібно про пророчицю Анну, котра прийшла поклонитися Ісусові до храму, є сказано, що “служила Богові вночі і вдень постом та молитвою” (Лк. 2,37). Вела життя повністю посвячене Богові, як монахиня у Господньому домі, постячи вдень і вночі, близько п’ятдесят років не залишаючи святиню. Бог забрав їй чоловіка після семи років подружжя. Була покликана до більш важливішого завдання, ніж бути дружиною і матір’ю. Була покликана, щоб молитися і постити за прихід Месії в тілі. Може і твоє подружжя розпалося, і тобі здається, що вже не маєш майбутнього. Твоє серце кличе: “Чому, Господи? Чому?” Може Бог для тебе готує набагато ліпше майбутнє, про яке тобі навіть не снилося. Час злому для тебе є часом зустрічі з Богом. Наближся до Нього, шукай Його у молитвах і постах. Віддай Йому своє життя назавжди. Є певне, що знайдеш Бога – знайдеш і відповідь.

Іван Хреститель найбільший з пророків, до свого завдання приготовлявся у молитвах і постах. “Дитя ж росло і скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об’явлення Ізраїлеві.” (Лк. 1,80).

Ісус постив, також перед своєю прилюдною діяльністю: “Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав Його. Він постив сорок днів і сорок ночей і нарешті зголоднів.” (Мт. 4,1-2).

У первісній Церкві піст належав, часто, до богослужіння: “Коли вони служити Господеві і постити, Дух Святий промовив: “Відлучіть Мені Варнаву і Савла на діло, до якого Я їх покликав. Тоді вони, попостивши і помолившися, поклали на них руки і відпустили для діла Господнього.” (Діян. 13,2-3). З того бачимо, що послання на службу Богові і людям, було пов’язане з постом. Для первісної Церкви піст був чимось самозрозумілим.

Дія посту

Піст є корисний для нашої душі і для нашого тіла. Скріпляє здоров’я, просвічує розум, скріпляє волю, ми досягаємо чесноти, прощення гріхів, вислухання молитов, особливих ласк і вічну нагороду (Катехизм).

Нехай нас свідоцтва зі Святого Письма підбадьорять до витривалості у пості. Коли ми ще не почали, нехай нам дасть силу до цього кроку віри. Бо ми не змагаємося лише за земний вінець і щастя на землі, але свій погляд підносимо до небесного.

Крім стримання від м’яса у призначені посні дні стараємося:

– зробити собі добру Великодню сповідь;

– після можливості робити діла побожності: часта участь на Святій Літургії. Хресна дорога, вервичка.

– читання Святого Письма, найменше 10 – 20 хв кожного дня;

– робити діла любові і милосердя до ближніх: відвідати хворого, відвідини цвинтаря з молитвою за померлих, матеріальна допомога бідним або багатодітній сім’ї...

– відректися дивитися телебачення, куріння, алкогольних напоїв або інші самовідречення.

“Ось піст який Я люблю:

кайдани несправедливости розбити

пута кормиги розв’язати,

пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати...

Тоді світло твоє засяє, як зірниця,

загоїться негайно твоя рана,

спасіння твоє буде йти поперед тебе,

Господня слава – слідом за тобою.

Тоді візвеш і Господь відповість.

Ти крикнеш і Він скаже: – Ось Я!”

(Ісая 58,6-9).