Це сталося в 2004 р.Б. Чоловіка, за
якого я буду давати свідчення, звати Петро. Він проживає в м. Дрогобичі.
Сталося так, що його звільнили з заводу і він залишився без роботи, і
без грошей. Саме тоді приходив Великодний час і він дуже переживав, що
не зможе достойно (у матеріальному відношенні) відсвяткувати з сім’єю це
величне свято. Крім цього ще й доньці треба
було поступати на навчання, а грошей не було зовсім. Петро став
навколішки і ревно молився до Ісуса і Марії.
Молився він довго, а вкінці
прийшла до нього думка – віддати все в руки Господу Богу. Після цього
йому стало дуже легко і радісно.
І дійсно, Господь вислухав Петрові
молитви і благання. Сталося так, що гроші на свята йому позичив його
товариш, а також за Божою допомогою він поїхав на роботу за кордон. Там
він кожної неділі відвідував церкву, молився на Службі Божій – тоді,
коли його товариші працювали сім днів в тиждень без перепочинку, мовляв,
ми не приїхали сюди, щоб молитися, а щоб заробляти гроші.
Коли настав час їхати додому, то Петро,
як звичайно, пішов до церкви, щоб подякувати Богові за роботу і
зароблені гроші. Тому його товариші поїхали додому швидше. Машину, в
якій вони їхали перестріли рекитери і забрали в них гроші. Це було Божим
покаранням за те, що вони не молилися і не рахувалися з Богом, а
навпаки – зневажали Його закон. Петро ж довіз всі зароблені гроші
додому, бо він їхав з Ісусом. Постійно надіючись на Його допомогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар