Це оздоровлення сталось у Сіднеї в Австралії. Підійшла до мене одна жінка і попросила про молитву. Вона була у розпачі, бо мала рак шлунка. У її нутрощах виросла пухлина, яка спричинила ще й значне збільшення ваги. Лікарі винесли вирок, що операція не дасть доброго результату, бо пухлина надто розрослася.
Я знала, що після обіду того дня буде відправлятись Свята Літургія, тож сказала жінці, що звісно, помолюся над нею, але з тією умовою, що того дня вона буде присутня на Службі Божій, щоб просити Ісуса про зцілення.
Найголовнішим, що штовхало її звернутися до Бога, був страх зі смерті. Вона сказала мені: “Сестро, я страшенно боюся померти. Якщо би тільки Бог міг забрати від мене цей жахливий страх!” “Ідіть і зустріньте Ісуса в Євхаристії”, – сказала я. – “Я не можу нікому гарантувати, що він вилікується, ні сказати, яким чином це станеться, бо я – не Бог. Ісус дасть вам необхідну допомогу і силу, щоб ви могли спокійно зустріти все, що чекає вас на вашій життєвій дорозі. Якщо Він захоче провести вас через брами смерті, то дасть вам ласку пройти крізь неї без боязні. Якщо ж дозволить вам жити, то дасть ласки, необхідні для життя.”
А ввечері, під час розмови в зал забігла жінка, кинулась мене обіймати зі словами: “Сестро, це сталося! Це сталося!” “Що сталося?” – спитала я. “Гляньте на мене”, – відповіла вона. “Я приходила до вас сьогодні вранці. Пішла на Літургію, як ви мені радили.” Коли я приступила до Святого Причастя, сказала собі: “За кілька хвилин зустрінуся з Ісусом. Прийму Його і попрошу про допомогу.” Того дня вона глянула на Святі Дари і сказала: “Знаю, що Ти дійсно є тут. Сьогодні, коли прийдеш до мене, забери цей жахливий страх, який мене огортає. Зціли мене, якщо хочеш, але прошу, зроби для мене щось.” Продовжувала: “Як тільки я отримала Святі Дари і спожила Їх, я відчула, як щось обпікає мені горло і шлунок. Я глянула на свій живіт – пухлина зникла.” Жінка стала здоровою. “Ісус той самий вчора, сьогодні і навіки.” (Євр. 13, 8).
Брідж МакКена “Чуда стаються!”
