Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

пʼятницю, 25 жовтня 2013 р.

Я уповала на Бога

Три роки тому (2010) я дізналася, що хвора на рак лімфатичних вузлів. Мала ІІ стадію розвитку хвороби. У сере-достінні (між хребтом і легенями) мала скупчення вузлів діаметром 10 см! Я вже була тоді навернена і прийняла хворобу спокійно. Думала так: нарешті зможу Ісусу засвідчити свою віру. Однак важко було переживати те, як мене всі родичі «заживо ховали»: постійно плакали, що я помру, жаліли мене… Після лікування хіміо- і променевою терапією і стоянням у вірі моя пухлина наполовину зменшилася і я дякувала Богу. Але через рік, після наступного обстеження виявилося, пухлина ніби знову почала рости. Я уповала на Бога.
Потрібно було їхати на обстеження аж в Росію, щоб визначити, що насправ-ді відбувається і як мені далі лікуватися. Я, власне, була готова віддати Бо-гові життя. Перед обстеженням приїхала на кілька днів до сестер на молитву і повністю віддала своє життя в руки Богові. Я дякувала Йому за таку ситуацію, яка є, і за Божу волю щодо мого життя, яка б вона не була. Щиро у вірі приймала майбутній «вирок». І тому, що я справді віддала Богові своє життя, Він мені Його повернув. Обстеження в Москві виявило, що це не збільшувалася пухлина, а відбувався якийсь розпад ліків в організмі. Ісус зцілив мене остаточно і безповоротно.

Христина