У Фландрії коло 1604 року жили двоє студентів, які замість того, щоб освоювати науку, пиячили і вели розпусне життя. Якось, зазвичай, пішли до публічного дому ; один з них, Річард, за якийсь час повернувся, а інший затримався. Засинаючи, Річард згадав собі, що не помолився три Богородице Діво, як це робив щодня. Але, хоч був зморений сном і цілком не готовим до молитви, все – таки переміг себе і відмовив молитву, хоч і без побожности і напівсонний. Після чого він приліг і заснув ; невдовзі почув сумний стук у двері і за хвилю побачив перед собою якусь огидну постать, яка увійшла до світлиці, не відчиняючи дверей. То був його приятель.
- Хто ти? – запитав Річард.
- Не пригадуєш мене? – почув від колеги. Але ж ти так змінився… Виглядаєш як сатана!
- О, я нещасний! – простогнав він, мене засуджено.
- Як це?
- Коли я виходив з того будинку, на мене напав сатана і задушив мене. Моє тіло лежить на вулиці, а душа занурена в пекло. Те саме і тебе очікувало, але Пречиста Діва випросила тобі життя за ту малу набожність, яку ти практикував на Її честь. Будеш Щасливий коли скористаєш цією пересторогою, яку тобі пересилає через мене Пресвята Мати.
Після цих слів засуджений розгорнув плащ, показав вогонь і змію, що мучила його, і тут же зник. Юнак вибухнув плачем, упав обличчям до землі, щоб подякувати своїй Небесній Рятівниці; роздумуючи над тим, як змінити своє життя, почув ранішній дзвін у францисканському монастирі. Бог мене кличе, щоб я там покутував – сказав сам до себе. Тут же пішов у монастир і попросив,щоб його прийняли. Монахи спочатку не погоджувались, бо знали добре, але він з плачем розповів їм про той випадок. Два монахи негайно покинули стіни монастиря і прийшли не вказану вулицю. Вони знайшли там почорнілий, як вугілля, труп нещасного грішника. Опісля Річарда прийняли до монастиря, і він розпочав там побожне життя., а згодом поїхав з місією до Індії, потім до Японії, де мав був спалений як мученик за віру. Отець Річард від св.Анни загинув 10 вересня1622 року у м. Нагасакі в Японії в Японії. У1867 року Папа Пій ІХ зачислив його до числа блаженних.
- Хто ти? – запитав Річард.
- Не пригадуєш мене? – почув від колеги. Але ж ти так змінився… Виглядаєш як сатана!
- О, я нещасний! – простогнав він, мене засуджено.
- Як це?
- Коли я виходив з того будинку, на мене напав сатана і задушив мене. Моє тіло лежить на вулиці, а душа занурена в пекло. Те саме і тебе очікувало, але Пречиста Діва випросила тобі життя за ту малу набожність, яку ти практикував на Її честь. Будеш Щасливий коли скористаєш цією пересторогою, яку тобі пересилає через мене Пресвята Мати.
Після цих слів засуджений розгорнув плащ, показав вогонь і змію, що мучила його, і тут же зник. Юнак вибухнув плачем, упав обличчям до землі, щоб подякувати своїй Небесній Рятівниці; роздумуючи над тим, як змінити своє життя, почув ранішній дзвін у францисканському монастирі. Бог мене кличе, щоб я там покутував – сказав сам до себе. Тут же пішов у монастир і попросив,щоб його прийняли. Монахи спочатку не погоджувались, бо знали добре, але він з плачем розповів їм про той випадок. Два монахи негайно покинули стіни монастиря і прийшли не вказану вулицю. Вони знайшли там почорнілий, як вугілля, труп нещасного грішника. Опісля Річарда прийняли до монастиря, і він розпочав там побожне життя., а згодом поїхав з місією до Індії, потім до Японії, де мав був спалений як мученик за віру. Отець Річард від св.Анни загинув 10 вересня1622 року у м. Нагасакі в Японії в Японії. У1867 року Папа Пій ІХ зачислив його до числа блаженних.
