НОЙ І МОЇ СІМЕЙНІ ПРОБЛЕМИ

Коли Господь наказав Ноєві збудувати ковчег, щоб врятувати свою сім'ю і земних тварин, то праведник виконав Боже веління. В ковчезі крім них не було інших людей, а тому вони перебували в тісному сімейному колі. 

Знаю по досвіді, і не лише чужому, що в наших сім'ях часто виникають конфлікти, немає взаєморозуміння, злагоди. Постійні або періодичні сварки через якусь дрібничку вносять напруження чи ворожнечу між найріднішими. 

Тоді кожен намагається сховатись у своїй кімнаті або навіть втекти подалі, рідні між собою не розмовляють, ніхто не хоче першим йти на примирення. Всі поводять себе як страуси - голову в пісок і мене нічого не хвилює. 

Буває так, що той, кому це вже допекло втікає, якщо не з родини, то з дому. Це коли є можливість заховатись або втекти. А якщо ні, то як тоді? 

А якби ми були на місці Ноя у ковчезі і навколо океан, то що робили б тоді? А вони мали спільну мету, спільну працю, ніхто не ховався від інших. І вони мали свої недоліки, свої звички, але зуміли вижити протягом року плавання. 

Наш дім теж має бути таким ковчегом, в якому б панувала любов і бажання служити один одному, бо без покори і самопожертви нічого не зміниться. Від проблем і непорозумінь потрібно не втікати, а уникати їхнього виникнення. Знаючи слабкості свого ближнього ми завжди стоїмо перед вибором: прийняти його таким, яким він є або спеціально звертати увагу на його недоліки. 

Якщо я знаю, що хтось з моїх рідних не може терпіти тієї чи іншої речі, то вже від мене залежить буде чи не буде конфлікт. І якщо я свідомо провокую когось на сварку, то вина за це є на мені. Потрібно шукати компроміс і уникати ситуацій, що можуть загострити сімейні відносини. 

І коли ми кажемо, що всі у сім'ї винні, але не маємо на увазі себе, то ми не є критичні і швидше за все ніщо не зміниться, якщо ми не будемо критичні самі до себе і терпеливіші до інших. Починати завжди потрібно з себе і тоді побачимо зміни. 

Ной мав багато клопотів і якщо б ще мусив розбирати сімейні конфлікти, то тварини були б негодовані. І тоді б на нашій планеті жили б ми самі, без звірів (жарт :))

А чи пробували ми віддати свої сімейні негаразди Ісусові? Чи постійно намагаємось вирішити їх самі?