Думаю, що всі ми хоч раз бачили маріонеток - ляльок, якими керують люди за допомогою ниток. А чим ми відрізняємось від них? Чи не керує і нами хтось, а ми цього не помічаємо?
Хто нам постійно дає думки і підбиває до дій, які б ми ніколи навіть не подумали вчинити? Диявол тримає нитки, якими є наші залежності, гріхи і прив'язання, а тоді, коли йому є потрібно або коли ми йдемо не в той бік, в який він запланував для нас, починає керувати нами. А кожен з нас має щось, за що можна смикати і вказувати дорогу. Цікавим є факт, що ми цього вперто не помічаємо, але коли Бог хоче нас направити на вірний шлях, то починаємо бунтуватись і нарікати.
Але наш бунт не направлений проти диявола і його хитрощів. Тобто ми воюємо не проти свого запеклого ворога, а проти Того, Хто єдиний хоче і може нам допомогти. Неважливо, за скільки ниток нас тягне диявол, важливо є признати перед собою і Богом, що я був і є обдурений, а потім просити Господа, щоб Він звільнив мене від цих пут.
Прийняти ярмо Христове ми не хочемо, а демонське беремо з радістю. А Божий Син з любов'ю взяв хрест і поніс весь тягар наших гріхів. Ним ніхто не керував, Ним рухала любов до нас грішних і невдячних.
Нехай Ісус в Своїй безмежній милості Своєю рукою обірве нитки, ланцюги чи троси наших пов'язань, щоб ми справді стали вільними від гріха, а залежними від Бога.
