ЗАГОЄНИЙ БІЛЬ

Хочу написати свідоцтво про те як Господь оздоровив мою зранену душу. Я маю чоловіка і трьох дочок. Коли я чекала третю, чоловік на мене тиснув, щоб я зробила аборт. І мама мене переконувала, що це є “тільки кров”. Я на це не наважилась і народилася моя третя дитина. Але наступного разу мене переконали – я зробила аборт – і це повторювалось декілька разів. Після цього я стала нервовою, мене переслідували погані думки, навіть такі, щоб я вискочила з балкону. Я мала великий душевний біль, який зростав. Тоді вдень і вночі мені приходила одна думка і не давала спокою: “Іди до Сповіді! Посповідайся за ці гріхи!”
І мама почала наполягати, щоб я висповідалась, бо її також мучили докори сумління. Я пішла до Сповіді, але цих гріхів не визнала – я соромилась. Мені зовсім не полегшало, але стало ще важче. Я багато молилась. В мене всередині аж ніби щось кричало: “Іди до Сповіді!”

Під час Великого Посту, виснажена цим болем, я наважилась. Раніше, коли я набиралася відваги, то завжди з’являлись перешкоди: різні хвороби, проблеми і страх не дозволяли мені визнати свої гріхи. Але цього разу я молилась і просила: “Господи, поможи!” Знову приходили спокуси не говорити про це, але все ж мені у вухах звучало: “Скажи правду!” Отож, я сказала правду, каялася за ці тяжкі гріхи. Я відчула, що мені вже легше. Думки про самогубство зникли. Я і надалі молюся, каюся, приступаю до Св. Причастя і маю в душі спокій. Хочу перестерегти всіх жінок, щоб не робили таких тяжких гріхів як я, щоб не занапастили свою душу!!!

Марія