В одній християнській пісні є такі слова: "Лише одну душу маєш, то чому про неї не дбаєш?" Це справді є так, бо про все на світі ми думаємо, переживаємо, дбаємо, а про свою власну душу, яку Господь створив, взагалі не згадуємо.
Чому так є? Невже ми маємо таку коротку пам'ять і завжди про неї забуваємо? Ворог людського роду не хоче, щоб ми думали про смерть і Божий суд, він постійно пропонує нам щось "дуже важливе", тільки щоб ми відкинули від себе навіть згадку про гріх і вічність. Тоді йому легше маніпулювати нами і вести нас своєю дорогою.
Ісус говорить нам: "Пам'ятай про смерть і суд, бійся грішити, щоб не потрапити до вічного пекла". А сатана підшіптує цілком протилежне: "Не переживай, не думай про смерть! Яка смерть?! Ти ще зовсім молодий, у тебе попереду такі чудові перспективи! Хай про це думають фанатики або старі бабусі, а тебе хай це не тривожить!"
А думка про душу і її спасіння має бути основною у нашому житті. Бо все, що ми тут здобудемо чи назбираємо, залишиться на землі, а перед Богом станемо лише з нашими гріхами.
Кожного дня ми маємо пригадувати собі, що смерть неминуча, а ця думка буде стримувати нас від гріха. В комп'ютерних іграх можна багато разів програти і знову розпочати нову гру, там дається наступний шанс (ще одне життя), а у реальному житті людина має лише одну душу. І якщо програє, то втратить її навіки.
Немає коментарів:
Дописати коментар