Відчинені двері батьківського дому

Дівчина, яка не хотіла слухатись своїх батьків, таємно покинула батьківський дім.

Світ вона уявляла раєм, у якому буде щасливою. Але цей казковий рай виявився пеклом. І через декілька років, всіма покинута і розчарована вирішила повернутись додому.

І ось вона повертається тією самою дорогою, якою вже колись йшла, але цього разу – у зворотному напрямку. Соромно було їй з’являтись перед своїми знайомими, а тому прийшла до села вночі. Підійшовши до батьківської хати, взялась рукою за клямку. І здивувалась, бо двері були не замкнені. Ввійшла і рушила до кімнати своєї мами. Коли донька обережно відчинила двері, то її очам відкрилась картина: мама стоїть на колінах і молиться.

Почувши, що хтось зайшов, жінка оглянулась і впізнала свою дочку. Вставши, обійняла її, поцілувала і сказала: «Я завжди знала, що ти повернешся. Постійно чекала цього дня і молилась за тебе». А коли дoнька запитала, чому двері були відчинені, мати відповіла: «Від того дня, коли ти пішла з дому, я ніколи їх не замикала, щоб тоді, коли ти повернешся, знайшла їх відчиненими».

Саме так, Бог як люблячий Батько, діє в своїй любові і милосерді до нас. Він чекає на повернення розкаяного грішника. Господь, поки життя людини на землі, завжди готовий прийняти її, простити все зло і кожен гріх, дати благодать розпочати нове життя.