Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

середа, 28 квітня 2021 р.

Свята Тайна Покаяння (Сповідь)

Що таке Тайна Покаяння?

 
Тайна Покаяння - це Свята Тайна, установлена Ісусом Христом, в якій Він прощає гріхи віруючого через єпископа або священика,які він вчинив після Хрещення. Ця Тайна є для духовно мертвих, адже воскрешає людину до нового життя з Богом повертаючи їй знову освячуючу ласку та гідність Божої дитини. Покаяння примирює з Богом та Церквою.

Добра Свята Сповідь вимагає від каянника виконати 5 умов:
1) Іспит сумління
2) Жаль за гріхи
3) Постанова поправи
4) Визнати гріхи перед священиком
5) Виконання покути

 

Як ще називають Тайну Покаяння?

 
Її називають ще Таїнство Примирення, Прощення, Сповіді або Навернення. 

Коли була встановлена ця Свята Тайна?

 
Воскреслий Ісус установив це Таїнство, коли ввечері в день Пасхи явився своїм апостолам і сказав: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються» (Ів. 20,22-23). 

Навіщо тим, хто вже охрещений, Свята Сповідь?

 
Благодать Хрещення не усуває всі немочі тіла і схильності людини до гріха. Ісус Христос установив Тайну Примирення для навернення охрещених, що впали у гріх, віддалившись таким чином від Бога. Їм необхідно знову навернутися, залишити гріх та стати на дорогу покаяння і правди. 

Що таке навернення?

 
Навернення – це радикальна зміна життя людини, зміна її думання та поведінки. Це прийняти Ісуса Христа та жити для Нього; це також встати з гріха і почати робити покаяння. Навернення є плодом співпраці людини з дією Святого Духа. Він виливає різні необхідні ласки на людину, яка шукає правду і кається. Навернення проходить через три етапи:

1. Людина усвідомлює своє прожите життя, свої гріхи, потребу Бога.

2. Особа чинить покаяння, яке включає три частини жаль за гріхи, визнання їх перед священиком і покута за гріхи.

3. Людина збуджує намір жити новим життям з Богом, хоче направити шкоду.

Отож, навернення – це поворот на 180. Тут варто пригадати притчу Ісуса про блудного сина (Лк. 15,11-32). 

Потреба покаяння і Христова Кров

 
Суттю Сповіді є покаяння – тобто зміна мислення і признання правди, що ми зробили зло. Всі люди потребують покаяння, бо всі є грішними. Ісус сказав: «Як не покаєтеся, всі загинете», а також послав апостолів проповідувати покаяння на відпущення гріхів усім народам. Покаяння повертає нам гідність Божої дитини і відкриває двері до раю.

І ми часто є блудними синами й дочками, коли своїми гріхами віддаляємося від Небесного Отця. Але Він завжди чекає нас з відкритими обіймами. Його Син, а наш Спаситель Ісус Христос, заплатив своєю Кров’ю за кожен наш гріх. Тож пам’ятай – яким би великим не був твій гріх, Бог чекає, щоб ти прийшов до Нього, визнав свої гріхи і прийняв Його прощення. Господь обіцяє милосердя тим, хто кається, але не обіцяє завтрашнього дня для покаяння. Тут на землі є час Божого милосердя, після смерті - час Божої справедливості. 

З яких гріхів треба сповідатися?

 
Треба сповідатися з усіх важких гріхів, а також Церква заохочує сповідатися і з легких гріхів, щоб ми могли сформувати правильну совість і краще боротися з нашими лихими схильностями.

Смертні гріхи або важкі гріхи спричиняють духовну смерть людини, тобто особа втрачає освячуючу ласку і їй загрожує вічне осудження.
Смертний гріх має такі передумови: важлива річ, вчинок зроблений свідомо і добровільно.

Повсякденні гріхи або легкі гріхи не позбавляють людини освяченої ласки, але применшують її дію. Через досконалий жаль і Св. Причастя повсякденні гріхи очищаються Ісусовою Кров’ю в нашій душі. 

Які диявол розставляє пастки щодо визнання гріхів у Сповіді?

 
Тими пастками є: 
1). Страх перед сповідником; 
2). Сором визнати свої соромливі гріхи (наприклад, крадіжку, гріхи нечистоти…). 
Хто затаїть свідомо важкий гріх, і хоч отримає від священика розрішення, то ця Сповідь є святотацька і недійсна. І коли така особа ще піде потім й до Причастя, то вона чинить гріх святотацького Причастя. 

Хто є служителем цього Таїнства Примирення?

 
Служителем цього таїнства є єпископ або священик, якому була делегована така влада зі сторони Церкви.Вони силою своїх свячень мають владу прощати гріхи «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа». Сповідник, який уділяє Тайну Покаяння виконує служіння Доброго Пастиря, який шукає загублену овечку; доброго Самарянина, який лікує рани; Отця, що очікує свого блудного сина і приймає його, коли той вертається; справедливого судді, який судить без огляду на особи і суд якого є водночас справедливим і милосердним. 

Чи священик зобов’язаний берегти таємницю Сповіді?

 
Кожен сповідник, без жодних винятків і під страхом найтяжчої церковної кари, зобов’язаний зберігати в цілковитій таємниці всі ті гріхи, з яких людина сповідалася. 

Які є плоди Святого Таїнства Покаяння? 

 

  • Примирення з Богом - прощення гріхів
  • Примирення з Церквою – відновлює єдність з нею
  • Відновлення стану благодаті, якщо він був утрачений
  • Відпущення вічної кари (засудження в пеклі), що мало бути покаранням за смертні гріхи
  • Мир і спокій совісті
  • Отримання духовної сили, потрібної для християнської боротьби проти гріха і хитрощів диявола. 
 

П’ЯТЬ УМОВ ДОБРОЇ СПОВІДІ


На початку помолися молитву до Святого Духа: «Царю небесний…»

1) Іспит совісті

Пригадай собі, коли ти останній раз сповідався. Чи виконав накладену покуту? Чине забув сказати якогось важкого гріха у минулій сповіді? Перейди 10 Божих Заповідей, 2 Головні Заповіді любові, 7 головних гріхів, 6 церковних заповідей. Згадай, якими гріхами ти образив Бога, як часто це було? (щоб не забути, можеш на листочку виписати собі гріхи).

2) Жаль за гріхи

Першою умовою жалю є ненависть і обридження до всіх наших гріхів. Жаль мусить мати в собі постанову визнати свої гріхи перед священиком і волю спокутувати їх. В ньому мусить бути також сильна і щира постанова змінити своє життя. Отож, жаль за гріхи – це є акт волі, внутрішнє каяття людини з’єднане з вірою в Боже милосердя. Існує досконалий та недосконалий жаль за гріхи.

Досконалий жаль - це коли ми жалуємо за гріхи, як діти Божі, з любові до Бога, що ми Його образили та засмутили.

Недосконалий жаль - це коли ми жалуємо за гріхи лише зі страху перед вічним засудженням і карами у пеклі. Сповідь доповнює міру недосконалого жалю.

Якщо нема внутрішнього жалю за гріхи, то така Сповідь є недійсна.

3) Постанова поправи

Рішуче постанови, що завдяки Божій ласці, більше не робити цих гріхів. Старайся уникати нагоди до гріха та боротися з гріхом. Постанова поправи випливає з щирого жалю за гріхи. 

4) Визнання гріхів перед сповідником 
 
Чітко і зрозуміло скажи свої гріхи, як перед Богом, Який тебе бачить і все знає. Нічого не приховуй, не применшуй, не оправдуйся. Можеш все говорити з довір'ям, бо сповідник зберігає таємницю сповіді (ніколи нікому не розповість твою Сповідь). Якщо ти приховав гріх, то Сповідь є святотатська і недійсна, а якщо забув – то Сповідь дійсна, але цей гріх потрібно визнати в наступній Сповіді.

5) Виконання покути

Помолися молитви або виконай малі відречення, які сказав сповідник (якщо забув які, тоді перепитай священика). Направ заподіяну шкоду (напр., віддай вкрадену річ; якщо когось образив, попроси пробачення).


Немає коментарів:

Дописати коментар