Два етапи на дорозі до святості

Перший етап духовного життя

Життя християнина починається із Таїнства Хрещення, де він духовно народжується з води і Духа Святого. Таким чином людина стає Божою дитиною і учасником Божого Царства. Хрещення має характер союзу між людиною і Богом, щоб «вірити і служити Христові».

Коли хтось був охрещений в дитинстві, то він обов’язково мусить у зрілому віці цей союз свідомо відновити і відновлювати на протязі життя, усвідомлюючи своє покликання і відповідальність. Часто тут людина мусить проходити етапом навернення (зміни мислення).

Хто приходить до Бога в дорослому віці, то його духовний шлях проходить через навернення і Хрещення.

Другий етап духовного життя

Другий етап триває ціле життя. Це дорога очищення душі від грішних звичок, способу мислення, залежностей, прив’язаностей... Покаяння, віра, молитва, покора, шукання Божої волі, несення своїх хрестів, переслідування за віру - лежать в основі цього шляху.

Цей етап духовного життя християнина веде до зречення своєї волі і свого егоїзму. Він поєднаний з ціложиттєвою боротьбою за своє спасіння, найперше, зі самим собою - старою людиною (пор. Еф. 4,22-24), спокусами світу і диявола.

Любов до Бога, яка є суттю святості, веде людину на цей подвиг віри, щоб ради Ісуса Христа вона могла «втрачати свою душу» і поставити Його в центрі свого життя. Апостол Павло виразив цю істину так: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал. 2,20). Божа любов є жертовна і безкорислива.

Усе це має людину вести до духовної зрілості, щоб перебувати у Христі і бути закоріненим у Ньому, зберігати Його Слово і Заповіді.

У листі до Колосян апостол Павло дає духовну програму життя для християнина: «Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у Ньому перебувайте; вкорінені у Ньому, збудовані на ньому і зміцнені у тій вірі, якої ви навчилися, поступаючи в ній наперед з подякою» (Кол. 2,6-7).

Сьогодні в Інтернеті, на жаль, через різних християнських блогерів і лідерів шириться тенденція «дешевого» і «гібридного» християнства. Вони не наголошують на покаянні і правдивості перед Богом (другий етап - очищення душі), який веде до духовної і моральної зрілості. А дехто з них, свідомо замовчує про болючі церковні проблеми і злочини проти віри, щоб не мати проблем. Політкоректність стала ознакою страху, вигоди і зради багатьох проповідників.