Опір вірі чинила не наука, але філософії та ідеології. Правдива наука дає підтвердження існування Творця.
Йоган Кеплер «О який щасливий той, кому дано через цю науку возвишуватись до небес! Там бачить він творчість Божу, яка перевищує все. Дякую Тобі, Господи, за те, що Ти удостоїв мене цієї найбільшої радості: вивчати творіння Твоє… О, який великий наш Бог! Нехай оспівує безперестанно душа моя славу Його!».
Галілео Галілей «Прогрес астрономії помножує в наших душах хвалу Богові».
Ісаак Ньютон «Чи було збудоване око без розуміння оптики, а вухо без знання акустики? Яким чином рухи тіл підкоряються волі і звідки інстинкт к тварин?... І якщо Він вчинив так, то не слід філософії шукати інше походження світу або покладати, щоб світ міг виникнути з хаосу, лише за законами природи…».
Віьям Гершель (1738-1822), англійський астроном: «Немає нічого більш нерозумного, ніж закид, нібито наукові дослідження підводять до сумнівів у справі об’явленої релігії (християнства). Можемо запевнити кожного, що вплив природничих наук на кожен неупереджений розум є якраз цілком протилежний». І ще «Чим більше розширюється поле науки, тим численнішими і переконливішими стають докази того, що існує творча сила і могутня Мудрість. Геологи, математики, астрономи, природодослідники – усі вони разом зносять каміння, щоб збудувати Богові велику і гідну Творця святиню».
Йоган Медлер (1794-1874) німецький астроном: «Справжній природодослідник не може заперечувати Бога, бо хто так глибоко, як він, зазирає до Божої майстерні і має нагоду подивляти вічну Премудрість, той мусить покірно прихилити коліна перед діяльністю найвищого Духа».
Алесандро Вольта (1745-1827) італійський фізик: «Я вивчав основи віри, читав книги оборонців віри та її противників, обдумував усе, що свідчило за віру і проти неї. Так отримав я найсильніші докази, щоб переконати розум… Я не соромлюсь Євангелії».
Андре Ампер (1775-1836), французький фізик: «Яким великим є Бог і яким дрібним перед Ним є наше знання».
Ганс Ерстед (1777-1851) датський фізик: «Усяке ґрунтовне дослідження природи закінчується визнанням існування Бога».
Уїльям Томпсон (1824-1907) англійський фізик: «Якщо добре будете думати, то наука змусить вас вірити в Бога, що власне і є основою релігії. Ви побачите, що наука не є ворожа до релігії, а допомагає їй».
Антуан Бекерель (1852-1908) французький фізик: «Мої дослідження самі привели мене до Бога».
Роберт Мілікен (1868-1953) американський фізик: «Наукових підстав для заперечення віри немає. Якщо хтось не може поєднати одне і друге, то причина є лише в ньому самому. Наші наукові здобутки є таки великі порівняно зі знанням, що їх мало людство сто років тому. Але в порівнянні з тим, чого ми ще не знаємо, вони є мізерні, майже ніякі. Люди, яі мало знають науку, та й люди, які мало знають релігію, можуть сперечатися, а слухачі можуть думати, що це наука сперечається з релігією, тоді як насправді тут зійшлися лише два види неуків».
Михайло Ломоносов (1711-1765) російський учений: «Випробування природи повинно вести до тієї ж мети, що й релігія. Бо і природа є певне євангеліє, благовіствує невмовкну творчу силу, премудрість і велич Божу. І не лише небеся, а й надра Землі повідають славу Божу».
Огюстен Коші (1789-1857) французький математик: «Я – християнин. Це значить, що я вірю в божество Христа, як вірували… майже всі великі астрономи і математики минулого. Мої переконання не є наслідком отриманих у спадщину забобонів, але глибокого дослідження».
Джон Флемінг (1849-1945) англійський фізик і радіотехнік: «Велика кількість сучасних відкриттів цілком зруйнувала старі матеріалістичні уявлення… Всесвіт постає сьогодні перед нами як думка. Але думка передбачає наявність Мислителя».
Гульєльмо Марконі (1874-1937) італійський фізик і винахідник: «Я горджуся тим, що я людина віруюча. Я вірую в силу молитви не лише як католик, а й як учений».
Карл Лінней (1770-1778) шведський природодослідник: «Вічний, безмежний, всезнаючий і всемогутній Бог пройшов мимо мене. Я не бачив його лице до лиця, але відблиск Божества наповнив мою душу безмовним здивуванням. Я бачив слід Божий у Його творінні, і що за сила скрізь, навіть у найдрібніших, найнепомітніших Його творіннях, що за мудрість! Що за невимовна досконалість!».
Луї Пастер (1822-1895) французький мікробіолог: «Світ сміятиметься колись з глупоти ношої модерної матеріалістичної філософії. Бо ось я чим більше вивчаю природу, тим більше зростає моє здивування і остовпіння перед ділами Творця»
