Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

понеділок, 22 вересня 2014 р.

Як приготувати помираючого до зустрічі з Богом?



Практичні поради:

У нашому житті Господь Бог може не раз поставити нас у ситуацію, коли на наших очах буде помирати людина. І тоді найбільшим проявом любові до Бога і до ближнього буде наша допомога бідній душі якомога краще підготуватись до зустрічі з Господом. Чого найбільше потребує в таку мить людина? Збудити досконалий жаль, тобто перепросити Бога за сподіяні гріхи і вірою прийняти Боже прощення, яке нам дароване в Ісусі Христі.

Не знеохочуйся, якщо близька людина не подає ознак свідомості, якщо є в комі. Деякі люди вийшли з такого стану і свідчили про те, що чули і усвідомлювали те, що відбувалося довкола.  Не знеохочуйся, коли помираючий уже перестав дихати, якщо зник пульс. З лікарського погляду слух відмирає останнім. Отож, не гаючи часу, бо дорога кожна секунда, схилися до вуха помираючого і голосно скажи: «Повторюй за мною: Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішного». Повтори це декілька разів. Або: «Ісусе, Тебе люблю, за гріхи жалую».
Коли ж помираючий ще дихає, то ввізви у серці до Святого Духа, щоб провадив тебе. І голосно молися: «Ісусе, я найбільший грішник, прости мені. Ісусе, Тебе люблю, за гріхи жалую. Ісусе, прости мені, що не любив Тебе цілим серцем. Ти кажеш, що той Тебе любить, хто Заповіді Твої виконує, а я не виконував Твоїх Заповідей…» А тоді пройди, починаючи від Першої, кожну Божу Заповідь і у послуху називай гріхи, які Святий Дух даватиме тобі на думку. І продовжуй: «Ісусе, жалію, що образив Тебе, прости мені. Ісусе, віддаю до Твоїх ран, під силу Твоєї крові кожен мій гріх. Вірю, що Ти помер за кожен мій гріх. Вірю, що тепер Ти мені простив усі гріхи. Прощаю кожному, хто зробив мені якесь зло. Ісусе, прости мені те зло, яке я зробив іншим.
Небесний Отче, Твій блудний син приходить до Тебе в останню хвилину, змилосердись наді мною. Отче, Ти знаєш, з чого я зліплений, я – порох  і глина, а що той порох може доброго зробити? Отче, я не боюся Божої справедливості, бо вона така: Ісус прийняв кару за мої гріхи. Каюся за всі мої гріхи, довіряю Тобі. Хай буде прославлене Твоє Милосердя.
Ісусе, мій Спасителю, помилуй мене, грішного! Ісусе, Тебе люблю, за гріхи жалую. Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти простив мені кожен мій гріх.»
А тепер усвідом, що зараз ти зробив для свого ближнього найбільше, що міг: ти допоміг йому підготувати душу до моменту переходу у вічність. А вічне щастя у небі – це те, для чого був створений кожен з нас. Воно ніколи не закінчиться, не стане звичним, але кожної миті наповнюватиме душу новими безмежними радістю і захватом від все більшого пізнання Божої слави, величі і краси.

Свідчення з життя:


В неділю до обіду ми з дітьми були в церкві, а на ніч я йшла на роботу – до лікарні. На серці мені лежали слова, які я не раз чула в церкві: коли хтось помирає, найважливіше є біля нього помолитися, хоча б коротко: «Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішного». В лікарню привезли одну жінку і мене покликали зробити їй ЕКГ. Я прийшла. Я знала, що хвора була у смертельно важкому стані. Мені спало на думку сказати їй ще молитву «Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішну». Я зробила ЕКГ, а вкінці прошепотіла їй цю молитву на вухо. Жінка відповіла: «Що?». І я пішла…


Я перепрошувала Ісуса Христа за своє боягузтво і просила Його, щоб та жінка не померла, щоб їй стало краще (невдовзі я довідалася, що їй дійсно стало краще). Потім я ще попросила Ісуса: «Господи Ісусе, прошу Тебе, якщо хочеш, пошли мені сьогодні ще когось, щоб я ще раз могла це сказати». І протягом 10 хв. швидка привезла жінку з раком останньої стадії, в серйозному стані. Лікарі сказали: «Прийшла сюди померти». Знову мене покликали до неї. Там була лікарка, але я вже не стидалася. Коли з медичного боку я зробила все необхідне, то сказала жінці: «Кажіть: Ісусе, Ісусе, Ісусе, помилуй мене, грішну». Вона покивала головою і повторювала за мною. Тоді я запитала: «Чи приймаєте Ісуса?». Вона сказала: «Так». «Приймаєте Пречисту Діву Марію?». «Так». «Приймаєте Святого Духа?». «Так». Вкінці жінка сказала: «Дякую». Я бачила, що до її серця прийшов мир. І до мого. Вранці я довідалась, що ця жінка померла. Ісус взяв її до себе.                                  


   (М., медсестра)